Чи є надія на «Надію»?

Програму "Надія" районна рада прийняла у 2017 році. Фото з архівів газети

До редакції газети «RIA-Козятин» звернулася пані Наталія з Вівсяників.

— Районну раду розформували. А програма «Надія» діє чи вже теж закрилася? — запитує жінка. — Програма «Надія» — це для важкохворих, хто лікується. Видавали кошти від 1 тисячі до 15 тисяч, кому скільки. Там засідання комісії було щороку. Два рази в рік засідання і так давали гроші.

Наталія отримувала допомогу за цією програмою протягом кількох років. У жінки була онкологія.

— Я так — подавала в лютому документи і вже перед Паскою брала, — розповідає наша співрозмовниця. — А це, думаю, почекаю. Розформувалась районна рада, а ця програма в ній знаходилася. Вони збирали документи. Чи, думаю, вона діє, чи вже не діє і припинила своє існування? Я хворію. У мене був рак щитоподібної залози, а це уже місяць тому я перенесла інфаркт міокарда. Те й думаю, може, щось отримаю чи не отримаю? Взнати, чи вона є, чи її, може, перенесли на Хмільник.

Детальніше про програму

Сайт Козятинської районної ради не працює відтоді, як її ліквідували. Та з файлів, які зберігаються в інтернеті, нам вдалося знайти інформацію про програму «Надія».

Ця цільова програма підтримки населення Козятинського району була розрахована на 2017–2020 роки. У її рамках надавали допомогу тим мешканцям Козятинщини, які перебували у складних життєвих обставинах і потребували дорогого лікування.

Кому давати допомогу, вирішували на засіданні постійної комісії районної ради з питань охорони здоров’я та соцзахисту, роботи з ветеранами і військовослужбовцями. Ця комісія розглядала заяви, подані жителями Козятинщини, і виносила рішення.

Як повідомляли на сайті районної ради 25 липня минулого року, у рамках програми «Надія» мешканцям району виділили 362,2 тисячі гривень допомоги за перші вісім місяців 2020 року.

Що сталося з програмою?

Після ліквідації Козятинської районної ради її правонаступником стала Хмільницька райрада. На офіційному сайті Хмільницької районної ради міститься інформація про програми, які діють на теренах району, до якого тепер входимо і ми. У цьому переліку немає ані «Надії», ані подібної до неї програми. На сесіях, яких до сьогодні відбулося вже вісім, такої програми теж не приймали. Тож «Надія», як то кажуть, канула в Лету разом із Козятинським районом.

Щоправда, є дві інші програми, за якими дають матеріальну допомогу населенню укрупненого Хмільницького району. Одна з них — одноразова допомога громадянам та малозахищеним сім’ям. Вона розрахована на ветеранів війни і праці, людей з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, багатодітних сімей, одиноких матерів, сиріт, дітей, які позбавлені батьківської опіки, а також інших малозахищених сімей. У рамках цієї програми раз на рік дають допомогу, зокрема і на лікування. Розмір такої допомоги 1,5 — 2 тисячі гривень.

Є ще програма матеріальної допомоги за кошти депутатського фонду. У її рамках надають фінансову підтримку на стаціонарне лікування і санаторне оздоровлення. Вона розрахована на дітей, які потребують лікування чи оздоровлення, але не мають на це коштів, людей з інвалідністю, учасників антитерористичної операції та їх сімей, а також інших мешканців району, які перебувають у скрутному матеріальному становищі і потребують невідкладної операції. Максимальна разова виплата — 500 гривень.

Вівсяники, де мешкає пані Наталія, яка нам телефонувала, входить до Самгородоцької територіальної громади. Тож ми намагалися зв’язатися із сільською радою, аби дізнатися, чи діє при сільраді програма матеріальної підтримки осіб, яким потрібне дороговартісне лікування, проте за телефоном, зазначеним на офіційному сайті, додзвонитися неможливо.

«Надія» була не одна

«Надія» — не єдина програма підтримки населення, яку приймала в свій час Козятинська районна рада. Відомо, що на теренах Козятинщини діяла також програма місцевих стимулів для медичних працівників. Її також створили у 2017 році.

Цю програму розробили для випускників шкіл, що мешкають у селах, і які хотіли стати медиками. За умовами, серед охочих проводився конкурсний відбір. Переможців цього конкурсу мали направляти до Медичного університету, а навчання проплачував район. Лікарські спеціальності, за якими майбутні студенти мали здобувати освіту, визначали «з урахуванням потреб району».

До слова, навчання на медика — не дешеве задоволення. До прикладу, у Вінницькому медуніверситеті за один рік треба платити від 20 до 42,5 тисяч гривень. Ціна різниться в залежності від спеціальності. А у Київському медичному університеті імені Богомольця один рік навчання коштує від 16 до 40 тисяч.

Проте програму місцевих стимулів для медичних працівників спіткала та ж сама доля, що й «Надію» — район розформували, а з ним втратили чинність і програми матеріальної підтримки населення.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.