Вірш, написаний на конкурс “Майбутнє очима дітей” 13-річною мешканкою міста Василькова Мазуренко Мариною. Посприяв Влад Повх
Твоє майбутнє у руках,
Твоїх руках, твого народу,
Але усе ще на словах
Твого коріння, що без плоду.
Чи знаю я, чи знаєш ти,
Хто ми? Чи хочеш того знати?
Ким народились, поросли.
І ким ми будем помирати?
Моя країно, ти сліпа,
І річ твоя німа й та мати,
Якою ти колись була
Давно мовчить, бо що й казати…
Твої вже й діти поросли,
Яким себе всю віддавала,
Яких навчала: “Не корись!”,
Сама ж скорилась й долі впала.
А хто скорив тебе, де діти?
Вони ж скорили й продали,
Послухай, правди ніде діти,
Яку мовчали здавна ми.
Навіщо ви, співці-поети,
Цитуєте чужі рядки,
Майбутньому немало тем ведете,
А все йде зовсім навпаки.
І ми говорим: “Наша влада,
Яку обрали ми самі,
Для нас завжди суцільна вада,
Не знати звідки і де взяли”.
Жиди погані правлять нами!
А ми ще гірші ніж жиди,
Ми продали дідівську славу,
Жиди ж “в ярмо нас запрягли”.
№ 47 від 21 листопада 2024
Читати номер
козятинець
Очима наших же дітей.
Яскраве, світле і щасливе,
Але не тут й не для людей.