Як паровоз рухлядь став пам’ятником красенем у місті залізничників

Вячеслав Гончарук

Останнім часом тему, що щось треба робити з пам’ятником паровозом біля мосту не піднімав тільки байдужий. Багатьм неподобалось, що на 5 рік війни на ньому написи мовою агресора. Іншим активістам нашого міста не подобався його зовнішній стан Так і казали, коли міська рада наведе лад з цією рухлядью. І от сталося те, чого так довго всі чекали

Козятинський паротяг пам’ятник —це справжній паровоз, який їздив залізницями радянського союзу і на Південно-західній залізниці у тому числі. Збудований наш— Л-2309 у 1954 році на заводі в Коломні.

Коли на початку 1970-х років скасували паровозний рух, то всі паровози були законсервовані. Якусь їх частину перегнали до Печанівки, На станції «Козятин-2» у 1970-х роках було створено велику базу консервації паровозів. Там зберігалися серії паровозів Л (лебеденка), ЕР, і СО що складали основу парку Радянських залізниць того часу. На станції Козятин 2 побудували для них ангар. Всі вони були пофарбовані і знаходились у відмінному стані, щоб у будь-який момент можна було вирушити в дорогу. Пізніше весь той потяговий парк порізали здали на металолом.

Наша лебедянка перш ніж стати, пам’ятником трудової слави залізничників довгий час експлуатувався за призначенням у якомусь з депо.

В наші дні у ньому вже засклили вікна, замінили прогнилі латки на поршнях і весь паровоз пофарбували. Табличку, яка вже набила оскомину нашим землякам з написом на мові агресора вирізали і стало наче, її там ніколи й не було. Самою складною і клопіткою роботою було видалити з зовнішнього боку котла зірку ілліча. Зараз на місці зірки символ волі України— Тризуб.