Почитав в одній з місцевих газет про 10 медалей всеукраїнської спартакіади “Повір у себе” з легкої атлетики серед дітей з інвалідністю...
Такий заголовок, як на мене, не дуже вдалий. Інвалід - це особа, яка має порушення здоров’я зі стійкими розладами функції організму. У цьому випадку хочеться сказати, що сама назва організації “Повір у себе” дає чітку відповідь, що це не діти інваліди, а спортсмени, які повірили в себе. Це звичайні, розумні діти, які для батьків, школи, представників пера, тренерів та суспільства не інваліди, а особливі діти з особливими потребами. Які ж вони інваліди, коли це спортсмени з обмеженими можливостями.
Автор пише: ”Отож з 19 по 22 травня у Миколаєві за підтримки Міністерства молоді та спорту відбулися фінальні змагання ХХV Всеукраїнської олімпіади “Повір у себе” з легкої атлетики серед дітей 2003-2007 років з ураженням опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху, розумового та фізичного розвитку.” Не думаю, що в Міністерстві молоді та спорту саме так хотіли підтримати представників організації “Повір у себе”, Автор статті пише тільки про дітей Козятинського району. То хочеться запитати, які вади у фізичному розвитку дітей вона помітила в тієї четвірки, про яку йде мова? Адже психологи представників ЗМІ застерігають, що саме непродумана і безвідповідальна позиція журналістів в своїх публікаціях призводить до негативних наслідків психологічного стану дітей з відповідним статусом.
До таких дітей ми повинні ставитись з розумінням, як вести себе, щоб не нашкодити їм своєю необізнаністю чи байдужістю. Такі діти повинні перебувати в постійному психологічному захисті та безпеці. Дитина з обмеженими можливостями, це така ж людина, як і всі інші, і не потрібно плутати її з її діагнозом. Не можна пов’язувати зовнішні ознаки інвалідності з рівнем інтелекту дитини. Потрібно дитину з обмеженими можливостями сприймати як особистість і саме з цієї позиції спілкуватися з нею. Не можна нагадувати навіть дорослому інваліду про його становище. А тут в даному випадку діти.
У публікації, про яку я згадую, про дітей написано менше половини. У основному наголошується, хто дав дітям гроші на поїздку і хто не дав. Кому є подяка, а кого потрібно посварити.
Тренеру організації “Повір у себе” Володимиру Шульзі треба відповідно відреагувати як педагогу. Він дійсно робить велику корисну справу і чемпіонами стають обдаровані учні. Вам батьки довірили дітей і їм би не хотілось, щоб хтось вразив необдуманим словом родину.
Слава Господу, що така стаття з’явилася в газеті, яку мало хто в нашому місті читає.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 48 від 28 листопада 2024
Читати номер