Захисник Луганського аеропорту: Володимир Чорноус загинув, рятуючи побратимів

• Сьогодні, 19 липня 2024 року, минає 10-та річниця пам'яті захисника — Чорноуса Володимира Михайловича.

Володимир народився в 1988 році в селі Панасівка Козятинського району, а вже через рік родина переїхала жити до села Перемога. Володимира виховували бабуся та дідусь по батьковій лінії. Нині ні бабусі, ні дідуся вже немає в живих, передає Музей історії міста Козятина.

Хлопець з 1995 по 2005 роки гарно вчився в школі. був активним і цілеспрямованим. і вже у перший рік по закінченні навчання вступив до військового вузу у харківський університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба. З 2009 року пішов на контрактну службу у в/ч А 1778, 128-го гірсько-піхотного батальйону в місті Ужгород. все, чого добився у житті — це ціною власних зусиль і старання. Отримав кімнату в гуртожитку, одружився з коханою Катериною. народився у 2013 році син Владислав.

10 березня 2014 року добровольцем пішов у зону ато в якості командира зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки.

Під час виходу штурмової групи з району аеропорту у місті Луганську 19 липня 2014 року молодий офіцер загинув від вогнепального поранення голови. Похований у рідному селі дружини Катерини Козятині.

Указом президента України від 21 жовтня 2014 року «за особисту мужність і героїзм виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом Богдана Хмельницького iii ступеня (посмертно), нагороджений медаллю «за оборону Луганського аеропорту», медаллю святого рівноапостольного великого князя київського Володимира.

Рішенням сесії козятинської міської ради від 25 березня 2016 року нагороджений почесною відзнакою — нагрудним знаком «за героїзм та патріотизм» та нагрудним знаком Козятинської районної ради «за заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).

Командуванням військової частини загиблому офіцеру присвоєно звання «капітан» (посмертно).

В селі Перемога, де пройшли дитячі та шкільні роки загиблого героя 18 липня 2015 року на фасаді рідного будинку, та 30 вересня 2014 року на приміщенні школи, де навчався патріот, відкрито меморіальні дошки. Його ім'ям названа одна із вулиць села.

Ужгородська міська рада посмертно нагородила Володимира Чорноуса орденом «почесний громадянин міста Ужгорода».

Вдова загиблого Катерина теж стала військовослужбовцем. Після прийняття присяги, у званні молодшого лейтенанта, служить у київському військовому обласному комісаріаті на посаді офіцера відділення та комплектування призову. 

Читайте також:

Пекельна спека у Козятині: Яка насправді температура на вулицях міста

Як вберегти себе від сонячного (теплового) удару: поради від козятинських лікарів-анестезіологів

Кількість хворих зросла більш ніж у двічі: на які кишкові інфекції хворіють козятинчани

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.