Підвищена зона ризику не переходка, а дитячий заклад №6
- 15 червня 2017 р.
Ще на слуху, коли батько вихованця дитсадочка доказав через суд непрофесійність та некомпетентність керівника закладу. Постанова суду — тому доказ. А наша поінформованість базується на співпраці з позивачем.
"Моє депутатство та керівництво в бюджетній комісії допоможе вирулити"
Нове звернення до нас тепер вже персоналу про правовий та суспільний захист свідчить лише про одне
— в дошкільному закладі №6 вибудована система авторитаризму керівника. І базується він далеко не на християнських цінностях. Як до дітей, так і до персоналу.
Виглядало б це, як “бла-бла”, якби не постанова суду. А тепер одна з виховательок на межі життя та смерті опинилась в лікарні. Газета “RIA-Козятин” максимально сприяла, щоб вказана ситуація набула розголосу, з однією метою — упередити зловживання. Укладена угода з працівницею дає нам можливість бути компетентними по суті справи, про що ми повідомимо громадськість.
Є всі підстави клопотати перед депутатами про встановлення онлайн-спостереження в дитячому навчальному закладі. А, можливо, буде достатньо — тільки у кабінеті керівниці.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Сьогодні у Козятині
Найчастіше
№ 22 від 29 травня 2025
Читати номер
Вірш "На панщині пшеницю жала..." має ще другу назву — "Сон". У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радіти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба відробляти панщину на полі.
Сумно усвідомлювати таку долю жінки. Вона могла б радіти життю разом зі своїм синочком, пестити його, бачити, як він дорослішає. Замість цього вона важко працює.
Мені здається, Шевченко показав досить типову долю матерів-кріпачок. Проте за мету він ставив дещо інше, ніж викликати жаль до жінки, як це можна зрозуміти після першого прочитання. Поет хотів змусити сильніше любити, поважати матусю, допомагати їй, бо вона в кожного єдина та найкраща. А ще Шевченко стверджує, що український народ досягне довгоочікуваного щастя і свободи.
У образі багатостраждальної матері-кріпачки поет змалював Україну, а в образі сина — нас, український народ.