«Ми без зв’язку вже майже місяць. Мрію повернутися у Козятин». Розповідь козятинчанки про життя в Херсоні

Ірина Шевчук

На межі. Три місяці тому ми розповідали про те, як живе козятинчанка Ольга в окупованому рашистами Херсоні.
Тоді жінка, як і всі мешканці міста, переживала шок від авіаударів та бомбардувань.
Наразі ж вони виснажені високими цінами, безробіттям та російською пропагандою.
Про ціни та емоційний стан херсонців під наглядом ворога — читайте у матеріалі

Чотири місяці повномасштабної війни росії в Україні і чотири місяці життя в постійній тривозі, під небезпекою та в страху. Саме так зараз живуть українці, саме це приніс на нашу землю «рускій мір». Особливо це відчувають мешканці населених пунктів, де точаться бої та на окупованих територіях. Одним з таких є наш Херсон — місто, яке живе під дулами російських танків та автоматів з перших днів війни. А нещодавно в місті та області зникли український мобільний зв'язок та інтернет. Працює тільки домашній, і то не всі провайдери. Фейсбук і інстаграм теж підвисають, чого не скажеш про Вконтакті. Для відновлення зв'язку російські окупанти пропонують херсонцям нові SIM-карти. Люди — на межі.

Ми вкотре поспілкувалися з нашою землячкою Ольгою, яка разом з родиною живе на межі фінансового та емоційного вигорання і понад усе мріє повернутися у рідний Козятин. Мріє обійняти всіх родичів та друзів і забути все те жахіття, що їй довелося пережити.

— Ви навіть уявити не можете наскільки тут важко, перш за все морально, — каже Ольга. — Дивитися на те, як Херсон русифікують, як знищують тут все українське, без сліз та відчаю неможливо. Ці солдати, які ходять скрізь зі зброєю, ці подвійні цінники з російськими рублями, ці російські карточки для мобільного зв’язку, які ми мусили придбати, аби хоч якось мати можливість поспілкуватися з рідними — все нагадує фільми жахів. Не хочеться вірити в те, що ми відійдемо до росії. Але скажу, що люди дуже втомилися від цієї окупації, від вибухів, безробіття та безгрошів’я. Мирних мітингів, які проводилися в перші дні війни, вже немає. Бояться. А українські новини доводиться шукати та читати з телеграм-каналів, якщо «зловиш» інтернет.

Відео дня

Нагадаємо, Ольга мешкає на околиці Херсона, недалеко від їхньої домівки Чорнобаївка. Тож чути вибухи і бачити ракети в небі над головою, на жаль, звична справа. Вони нагадують, що українські захисники поруч і намагаються наблизитися до міста, аби звільнити мешканців від російської навали.

— Буває так літають ті кляті ракети, що присідаєш і закриваєш голову руками, — говорить Ольга. — Хату трусить всю. Біжимо, ховаємося, перечікуємо. Був випадок, коли переховувались від вибухів у ванній кімнаті, то так бахнуло, що двері відчинилися. Дуже рятує підтримка чоловіка, якби не він, мабуть з'їхала б з глузду.

Щодо цін у Херсоні, то ще з початку окупації міста вони зросли, а деякі товари подорожчали в кілька разів. Якщо брати продукти харчування, то Ольга розповіла, що рятує те, що є свій город. Тож овочі свої. Молоко у Херсоні коштує 50-70 гривень, крупи — 70-80. Так само вартує і олія. Дороге м’ясо. За нього слід викласти 250-300 грн. Спеції — по 30 гривень, борошно — 25-30 за кілограм. Велика пачка майонезу — 150 гривень. Ціни на ковбасу — «космос»: від 300 до 700 гривень за кілограм. А місячні взагалі «золоті». Адже прокладки коштують від 90 до 130 гривень за пачку. А тампони — до 250 гривень.

— Велика проблема з грошима. Банки не працюють. Обміняти гроші з карти можна тільки в торгашів на ринку під 9%, — каже Ольга. — Для пенсіонерів, якщо вони пред’являть своє посвідчення, цей процент менший, а саме 5. Роботу знайти нереально. Хіба що на ринку. Супермаркети майже не працюють, те саме з аптеками. Вулиці перетворюють на стихійні ринки. У місті дуже важка ситуація з ліками та засобами гігієни. Людям втюхують російські паспорти. Якщо брати у відсотках, то, за словами Ольги, зі 100% мешканців міста, 10 — вже з російськими. Також ширяться чутки про референдум. Одним словом, важко тут, дуже важко…

Попри всі труднощі, яким наразі доводиться стикатися херсонцям, все ж вони не втрачають віри у краще майбутнє. І обійми зі своїми рідними козятинцями обов'язково будуть. Наші захисники все відвоюють і все деокупують. Тримайтеся, наші херсонці. Все буде Україна!

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.