Казочки баби Параски

Подивившись на Різдво виступ народного хору “Прометей” районного будинку культури, захотілось бабі Парасці і собі в артисти податись. Пішла вона до “хатинки на курячих ніжках”. Та виявляється, що хатинка, тобто міський будинок культури, стоїть до жителів міста задом, а до заїжджих торгівців чи цирку — передом. Бо ті за оренду платять, незрозуміло кому і скільки. А якщо підрахувати витрати на прибирання, світло, тепло, то шкурка вичинки не варта.

І сидить в тій хатинці внучка Кощея Безсменного, який тепер поправився, що більше на колобка схожий (хоча кажуть, що депутатам гроші не платять). Отож, сидить в окремому кабінеті. Лише звіти й кошториси складає, адже легше за 240 тисяч запросити столичних артистів раз в рік, ніж створити щось своє. Кажуть, вона наш міський міністр культури, навіть освіти відповідної не має і дуже не любить народної пісні чи виступу фольклорного ансамблю. І їй легше зробити вікторину з школяриками, роздати сувеніри і галочку поставити про проведений захід. А те, що близько трьох тисяч пенсіонерів в місті влітку на дачах горбатяться, а взимку сидять по хатах, то про них забули просто.

Пішла тоді баба Параска в мерію міста. Там вислухали уважно і порадили в міський терцент звернутись. Та сцена маленька і зал маленький і задіяно близько двох десятків пенсіонерів в культурно-масових заходах та і музика не народного плану. А тут плани грандіозні — щоб наш виступ і в Києві на Фольк-Музік побачили у вишиванках на полотні з народними інструментами. Та без грошей від міськради плани залишаються тільки мріями...

І пішла баба Параска після всього на город цибулю садити. Отам вона і наплачеться і наспівається.

День міста в піст?

І ще одна порада від баби Параски. Через газету зробити опитування жителів міста щодо проведення в липні Дня міста. Козятин в основному — місто залізничників. Влітку додаткові потяги для перевезень пасажирів є. І час літніх відпусток. По-друге, до 12 липня по православному календарю Петрів піст. А хто в піст веселиться, то тільки бісів радує.

Чомусь Бердичів і Хмільник не роблять День міста в піст? І живуть тому краще нас з вами. Було б добре запропонувати перенести цю подію на вересень-жовтень.

Козятин перетворюється на суцільний туалет

Сиджу я якось уночі перед вікном, бо дуже ніжки і ручки розболілись і так крутять, що спати неможливо. Аж от по тротуару йде баба з клунками. Зупинилась і там, де стояла, задерла спідницю і стала нужду справляти.

Я не стерпіла такої наруги. Світло не включаючи, стала на табуретку, висунула “морду ліца”, та як крикну зичним голосом: “Ти що стара кобила робиш!?”

Як підхватила клунки ця баба, як рванула, що й на конячці не доженеш. І довго буде розповідати, який голос зверху вона почула.

Подібне потрібно зробити на Грушевського, 23. Там на сходинках до підвалу нужник зробили,  валяються використані “засоби індивідуального захисту” і сміття складають. Скориставшись відеокамерою, через суд таких порушників благоустрою міста засудити на 15 діб відпрацьовувати двірником. І щоб фото цих “героїв” все місто бачило.

От і казочці кінець, а хто слухав - молодець.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.