Губернатор відписався, навіть не вивчивши ситуацію сім’ї інвалідів

У неї захворювання суглобів, ревматоїдний поліартрит 3 ступеня. У жінки - третя група інвалідності. Вона пересувається за допомогою палички, руки і ноги покручені важкою хворобою. У сина — психічне захворювання в результаті герпесного енцефаліту.

Жінка за роками ще молода, але виглядає на 20 років старшою. Вона принесла в редакцію відповідь губернатора, аби оприлюднити, з якою брехнею вона написана.

Виявляється, пані Станіслава звернулась напередодні до народного депутата нашого виборчого округу Петра Юрчишина, як до останньої інстанції.

— Ті митарства, які доводиться нам з дитиною терпіти від козятинських чиновників — це не піддається здоровому глузду, — каже в сльозах жінка…

У відповіді йдеться (жирним шрифтом виділена недостовірна інформація): “Відповідно до ст. 43 житлового Кодексу України жилі приміщення надаються громадянам, які перебувають на обліку і потребують поліпшення житлових умов в порядку черговості. Враховуючи, що в помешканні заявниці в 2011 році сталася пожежа, причиною якої за даними СНПД Козятинського РВ УМВС у Вінницькій обл. було необережне поводження з відкритим вогнем самою Овчарук С. М. та складну життєву ситуацію заявниці, як один із можливих варіантів надання допомоги забезпечення її житлом, заявниці було запропоновано продати жилий будинок із земельною ділянкою, які перебувають у її приватній власності та на виручені кошти придбати інше житло. Козятинська міська рада взяла на себе процедуру оформлення купівлі-продажу, а саме — знайдено покупця на власність заявниці під час проведення довготривалого моніторингу ринку нерухомості міста Козятин та Козятинського району. Підібрано квартиру, в якій вона попередньо погодилась. Крім того, головою Козятинської міської ради заявницю було особисто завірено, що, в разі нестачі коштів, міська рада готова виділити матеріальну допомогу на облаштування житла та часткову доплату. Однак, коли майже всі організаційні питання було вирішено, залишився останній крок, а саме підписати в земельному відділі оцінку землі, оформити продаж майна та купівлю квартири, Овчарук С. М. від такого варіанту відмовилась, вкотре змінивши свої вимоги, наполягаючи на отримання умебльованої квартири в центрі, а не на окраїні міста, з усіма зручностями, пральнею та посудомийною машиною тощо. Враховуючи зазначене питання житлових умов Овчарук С. М. буде розглядатись виконавчим комітетом Козятинської міської ради в порядку черговості при наявності вільного житла, як передбачено чинним законодавством України. Заявниці надали письмові відповіді. Підпис. З повагою, голова обласної адміністрації Валерій Коровій”.

— Як ви цей лист прокоментуєте?

— У цьому листі брехня від першого до останнього слова.

— Це високопосадовець, чиновник найвищого рівня області. А ви звинувачуєте, що він вас обманює?

— Це все брехня від першого до останнього словам. У мене не вистачає слів. По-перше, хочу прокоментувати блазнювання нашого пана Пузиря. Наш пан Пузир, як виявилося, є інвалідом другої групи і він ще бере на себе сміливість блазнювати, що я прошу пральну машину? А пан Пузир знає, що в мене дитина з психічними розладами? Він знає, як на дитину впливають всі ці стреси? У вінницькій лікарні, де моя дитина перебуває на обліку, де він отримав інвалідність, були шоковані тим, що інвалідність дали тільки в 8 років, а не в 2. Тому що козятинські лікарі його на ЛКК не подавали.

— Тобто ви не мали можливості скористатись соціальними державними гарантіями через недолугість, недбалість, нехтування інтересами дитини, так?

— Так. Я казала завжди лікарям в очі, що в Козятині інвалідність не дають, а продають. Так виявилось насправді. Недавно була взята на гарячому лікар ЛКК на тому, що вона дійсно торгувала інвалідністю. А скільки років до цього вона цим займалась? Слідство навіть не встановило, кому ці інвалідності були надані. Пан Пузир блазнює щодо пральної машини, а він не хоче сказати, як такими руками, як у мене, вручну прати? Тим паче, мою дитину через її проблеми щодня треба переодягати, отож прати кожен день.

— І пані Юлія Тимошенко, в партію якої входить міський голова, гарантують, що вона в Україні побудує світле, прозоре, комунікабельне майбутнє...

— Так. А для кого існує постанова Кабміну про захист прав інвалідів? Для кого існує сьогодні указ президента про захист прав інвалідів? Де наші права? Ми навіть не будемо казати про християнські цінності. Вибачте, вони мене так зневажають за те, що я їм правду в очі кажу, що вони злочинці, казнокради, що вони жирують на тому, що наші з вами батьки в свій час відновлювали державу за облігації...

— Вас спонукали давати якісь хабарі?

— Ні. На це мене не провокували. Але заявляють: або погоджуйся на наші умови, або, як хочеш, так і виживай.

— А погодитися на їхні умови, це що?

— Нам Вінницькою лікарнею назначено спостереження за дитиною сімейного лікаря. За тим, як на дитину впливає найменший стрес. Яку кількість їжі в результаті стресу дитина споживає. Які в дитини алергічні реакції виникають. Зараз він через стрес постійно хворіє простудою. Я звернулася до сімейного лікаря, яка є дільничним тієї території (де ми орендуємо житло на вул. Шевченка) депутата міської ради Юлії Івашкевич. Вона заявила: “Я не буду займатися вашими питаннями”... А найперше інше питання — потреба у належних житлових умовах, а не мені, каліці, з дитиною-інвалідом поневірятися по квартирах.

Виходить, так. У нас є чиновники, голова міста, є служба в місті, яка мала б займатися проблемами подібних сімей. Вони функціонують, отримують заробітну  платню і т. д. Тільки знедолені їм не потрібні як пацієнти. Для чого ж вони створені? Виявляється, що інваліди їм не потрібні.

За словами Станіслави Овчарук, чиновники, як можуть, ганьблять її. Від них не чує нічого, окрім образ і погроз. Шантажують, якщо не буде виживати так, як доводиться з дитиною, значить вилучать сина.

— Це для мого 11-річного сина буде кінцем, — впевнена мати.

Такий розрив, не дай Бог, може статись з вини чиновників, які лише імітують свою діяльність. У минулому році, коли мати-інвалід звернулась, їй поставили питання руба: або винаймай житло, або йди на вулицю, дитину вилучимо. Оскільки вона як мати не може піддати свою дитину неймовірному стресу, щоб віддати (як заявляє пан мер) на повне державне забезпечення, жінка орендує житло зі своїх мізерних доходів.

Жінка повідомила, що її пенсія складає 1450 грн, дитини — 1950 грн, ще 250 грн отримує як одинока мати.

Хочеться звернутися до губернатора Вінниччини, який досконало не вивчив питання з цією бідовою сім’єю:

Пане Валерію Коровій, звертаємось до вас, оскільки ви найвищий посадовець в нашій області, в нашому регіоні. Або ви граєте в брехню, або ваша свита грає в брехню. І на кому? На людині, яка обмежена фізично. Це навіть доведено інвалідністю як мами, так і її сина. Невже у вас не вистачить честі, совісті і гідності втрутитися в цю ситуацію, щоб змінити і матері з сином надати житло і можливість просто жити. Вони через деякі фізичні природні захворювання не можуть собі це влаштувати, а створюють умови для виживання, як тільки можуть. Але не можна так брехати і зневажати соціально незахищених людей. Номер телефону цієї бідової жінки: +380682102468. Негайно наберіть, втрутьтесь, змініть ситуацію так, як вас вповноважує посада. Для чого ви там займаєте цю посаду?

Усіх людей просимо донести цю публікацію і відповідний відеозапис інтерв’ю в ютюбі до губернатора Вінниччини. Щоб він далі не брехав: “Не чув, не бачив, не знаю, потім розберуся”.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.