Наш земляк-письменник був двічі засуджений. Знайомимо з життям Олекси Рублєвського

• У музеї історії міста Козятин продовжують знайомити шанувальників історії  з біографіями земляків, про яких висвітлена інформація в новій музейній залі «Великий терор.Реабілітовані історією»

Знайомтеся: Олекса Рублєвський (18.03.1904-02.11.1937) — залізничник, письменник , страчений радянською системою в урочищі Сандормох, один із 287 соловецьких в’язнів, чиї долі тісно пов’язані з Україною і один із 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, страчених без суду, без слідства, без права на пам’ять.

«Народився наш земляк 18 березня 1904 року в містечку Козятині й зростав в багатодітній родині, зростав серед гудків паровозів.. Українець за походженням, з робітничої родини службовця - залізничника Дениса Рублєвського, родом із м. Глухова Сумської області та домогосподарки Ганни Дмитрівн . Майбутній письменник зростав з чотирма братами і сестрами. За часів УНР батька, як залізничника – оглядача вагонів, відправили у службове відрядження за кордон на станцію Рівне і Здолбунів ( з 1920 р. до 1939 р.територія Польщі).» — пишуть у музеї

Через декілька років, глава родини, втративши роботу, повернувся до Києва, де проживали з родиною до переїзду. Помер в період голодомору 1933 року. Мати Ганна Дмитрівна жила в Києві на Подолі.

«Олесь, як і батько, обрав залізничну спеціальність, працював на залізниці електромонтером, завідувачем коморою на ст. Київ-Пасажирський, в Люботині (Харківська область), а також у Севастополі й Києві. Навчався в технікумі, мав незакінчену середню освіту. Трапився інцендент після якого його виключили з комсомолу. Був членом ВКП(б) з 1931- 1935 рр., обраний головою Київського міськкому Спілки письменників УРСР. З 1931 року заступник відповідального секретаря Спілки письменників УРСР. Проживав: м. Київ,. Мав родину — дружину Клавдію Іванівну і синів Володимира та Миколу».

За доносом засуджений Спецколегією Київського облсуду 17 жовтня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років виправно- трудового терміну.

За «контрреволюційну троцькістську діяльність» відбував покарання на Соловках. Під час перебування в таборах особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний 2 листопада 1937 р. в Карелії в урочищі Сандармох. Реабілітований Пленумом ВС УРСР 25. 11. 1960 р. президією Ленінградського облсуду 1989 (ГДА СБУ. – Спр. 34570-ФП)»

Читайте:

«Дід Олекса попав за язика»: козятинці поділилися історіями репресованих рідних

Неймовірна історія кохання репресованого Семена Кирилюка з Козятинщини

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.