Два роки без Ігоря Джамана та Олександра Станішевського. Пам’ятаємо

Сьогодні, 30 липня вшановуємо пам'ять наших Захисників – Ігоря  Джамана та Олександра Станішевського.

Секретар міської ради Ірина Репало опублікувала біографії Героїв.

Ігор Джаман народився 31 грудня 1998 року в місті Козятин, там і закінчив школу №2, згодом і місцеве училище, де здобув спеціальність «помічник машиніста». Далі пішов працювати, демонструючи високу професійну майстерність та відповідальність.

Пізніше вступив до академії, де здобув спеціальність менеджера зовнішньої економіки. Також, паралельно з цим він навчався у військовому університеті.

З початком війни, Ігор не міг залишитися осторонь і пішов добровольцем на фронт. Cлужив у Національній гвардії України, де брав участь у захисті Гостомеля. Згодом його перевели до військового підрозділу «Червона калина», де він командував взводом і інколи виконував обов'язки командира роти. Почав війну лейтенантом, потім отримав звання «старший лейтенант». Він тримав оборону у населених пунктах Спірне біля Бахмуту, Роботине на Запорізькому напрямку.

Останнім часом перебував у Вовчанську, де й отримав контузію, яка спричинила важкі хвороби. Після тривалого перебування в лікарні, 30 липня 2024 року, командир 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3018 – Джаман Ігор Васильович помер.

Похований Воїн на міському кладовищі на Алеї Слави.

Читайте також: Щоб провести свого командира в останню дорогу, воїни з’їхались з усіх фронтів

Олександр Станішевський народився 11 березня 1987 року в с. Сестринівка, там закінчив школу. Вступив в наше училище де здобув професію оглядач – ремонтник вагонів та провідник пасажирських вагонів. Працював провідником. У 2008 році народився син – Кирил. У 2014 році донечка Аня. Олександр Леонідович все робив для того, щоб його сім’я була забезпечена всім необхідним.

30 травня 2024 року був призваний до Лав збройних сил України. Військовий вишкіл проходив в Житомирській області, далі Краматорськ.

А 30 липня 2024 року, стрілець – снайпер, 4 – го десантно – штурмового відділення, 3 – го десантно – штурмового взводу, 4 – ї десантно – штурмової роти, 1 – го десантно - штурмового батальйону військової частини А 0284 - Станішевський Олександр Леонідович в районі населеного пункту Климентове, Охтирського району, Сумської області загинув.

Нагороджений: орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

У 2025 році присвоєно звання «Почесний громадянин м. Козятина» (посмертно).

Читайте також: «Ти, сину, завжди будь людиною, ти, Аня, вчися і слухайся маму» — казав дітям Олександр коли йшов на війну

Вічна пам'ять та слава Героям!

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.