Два погляди

Минулого вівторка правоохоронці відзначали 95 років створення на Козятинщині поліції. До вашої уваги дві точки зору на подію двох ветеранів. Один служив у пожежній частині, яка підпорядковувалася колись міліції, інший  був дізнавачем-дільничним.

Його світогляд не змінився

Ось виступ на урочистостях 27 березня 2018 року, які пройшли в залі засідань Козятинської райдержадміністрації, 75-річного Леоніда Кривова:

— Дорогие друзья! Работники бывшего райотдела милиции! Гости! Почетные гости! Разрешите мне от имени ветеранской Казатинской организации милиции Украины сердечно поздравить вас с 95-летием создания Казатинской милиции. Пожелать вам крепкого здоровья, счастья, благополучия и, как говорится, успешной борьбы с преступностью в городе и районе.

Всем вам известно, что первого марта 1923 года приказом начальника Киевской губернской милиции было создано на Украине 46-е отделений милиции. В том числе, и Казатинское отделение милиции. Всего насчитывалось 20 человек. Первым начальником милиции города Казатина был Волкотруб Дорофей.

Славный путь прошла казатинская милиция. Я вам скажу, они не опозорили чести рабоче-крестьянской народной милиции. В годы Великой отечественной войны половина личного состава ушла на фронт и осталась, как говорится, полегли смертью героев по защите нашей родины.

В 1941 году в августе месяце публично был повешен на ПРБ в Казатине на трёх виселицах (он первый вышел) начальник паспортного стола Острожинский. Последние его слова были: “Прощайте, товарищи, меня предала Фроська за мешок муки”. И славного героя, соотечественника повесили на ПРБ.

Я вам скажу, в 1954 году погиб от пули дезертира советской армии младший лейтенант, инспектор детской комнаты Ильенчук. В 1957 году из охотничьего ружья был убит лейтенант ОБХСС Кучерявый. В 2014 году на блокпосту № 32 погиб Москалюк. Мы склоняем головы перед погибшими и слава живущим.

95 лет Казатинской милиции-полиции! Они честно несут почетную обязанность по охране общественного порядка по борьбе с преступностью. Хочется сказать: “Так держать!” Нашей славы не счесть. Мы с гордостью пронесли высокое знамя Казатинской милици. Слава вам. Слав героям Украины. С праздником.

Думка хитрого дільничного

Наш постійний дописувач-журналіст Владислав Повх ветеран міліції, волонтер, громадський діяч (працював в Козятинському райвідділі дізнавачем-дільничним) має таку позицію відносно 95-річчя Козятинського райвідділу.

— Край пережив голодомор, війну, розруху, бандитизм... І все це очолювала і очолює поліція-міліція. Прикро за Козятин, що так мало полеглих, тепер ми могли б ними пишатись, а так — дуже короткий список. Не встигає народ задуматись. А от списки депортованих, осуджених — тисячами тисяч. Списки навіть не хочуть зачитувати. Це праця не одного дня. Це декілька книг на 700 сторінок кожна. А дехто із присутніх, що отримали нагороди, будучи при владі, не покаялись. Нині покійного Героя України Олександра Москалюка виперли з роботи колись без пенсії і пошани, без поваги на той час ветерана війни, орденоносця. Родину з малолітніми двома дітьми поставили на межу виживання. А потім він став героєм АТО, де загинув добровольцем. Він був у основ створення Національної гвардії України. А чмирі майоро-полковники дерибанять бюджетні кошти сотнями тисяч. Роздають грамоти. Оголошують хвилини мовчання за полеглими героями, яких намагались добити…

На жаль, ніхто крім покійного Москалюка, мене особисто і нині найкращого танкіста ЗСУ Миколи Мацюка, якого виперли без пенсії, не влилися в ряди захисників держави від російського агресора. Можливо, є ще й інші, про яких не знаю. Наперед перед ними вибачаюсь.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.