Давні греки вважали, що в грудях митця живе Бог. Відчувається, що Божа рука торкалась пензля і Віктора Пукалюка. І безперечно одне: він — один з найкращих представників молодого покоління художників реалістичної школи живопису. Попри його молодість (таке коротке і яскраве життя, яке він прожив за 47 років) все ж відчувається тверда рука зрілого майстра. Бо живописні полотна у нього імпресіоністичні за звучанням барв, ефектів сонячного світла, кольорів. Портрети, які створював Віктор, позначені тонким психологізмом.
Усе своє життя Віктор присвятив мистецтву, служінню українській культурі.
Сімнадцять років, як немає митця, а його картини випромінюють світло душі, світло його душі. Його роботи надихають на віру в краще, сподівання на долю, любов до людей, світу. Вони, наче закликають нас усіх: ”Ми маємо усі разом нести любов і милосердя у цей світ”.
Його теплі, радісні полотна, де тіні сонячного світла і кольору, тон і портрети — це гармонія душі і думок самого автора. Картини, наче промовляють живим закликом. Саме так сказав Микола Яцюк — директор художньої школи, член Національної спілки художників України, лауреат фестивалю “Слава Грації”.
— А ви вшановуйте Вікторову пам’ять, пишіть про нього, — такою була порада мого співрозмовника — колеги по творчості.
Я так і роблю. Були проведені виставки робіт Віктора “Художник і час” у виставковій залі краєзнавчого музею міста Вінниці та в обласній бібліотеці імені Тімірязєва. Пройшли виставки у відділі мистецтв, в читальному залі бібліотеки.
Упевнена, що пам’ять про дорогого Віктора житиме у тому розкішному мистецькому надбанні, яке створила його чиста, благородна і відкрита душа. Його картини — окраса нашого міста. Ми пам’ятатимемо заклопотане, серйозне, миле обличчя Віктора, яке, немов сонях за сонцем, завжди поверталося за красою.
Галина Козаченко-Світловська, шанувальник творчості Віктора Пукалюка
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 45 від 7 листопада 2024
Читати номер