Лариса БЕВЗА, с. Широка Гребля
Знову час наступив
Свою землю й свій дім захищати.
І відразу ж полинули
Кращі із кращих сини.
Знову плаче родина
І сива згорьована мати,
Бо дитина її затуляє своїми грудьми.
Слізно свічечку палить,
До ікони чолом припадає,
Склавши руки на грудях,
Невтомно шепочуть уста.
Повернути дітей
Богоматір уклінно благає,
Поки спить вся земля,
Лине тиха молитва свята.
Жаль, не можна усіх
До домівок своїх повернути.
Не одне крихке серце
Розіб’ється ущент на друзки.
Як на цеп, сатану
Посадити і міцно припнути,
Щоб батьки не сивіли
І мами не вмивались слізьми.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 52 від 26 грудня 2024
Читати номер