«Вже рік, Грішуня… рік без тебе, сину». Сьогодні річниця загибелі Героя Григорія Ніколайчука

«Вже рік, Грішуня… рік без тебе, сину».  Сьогодні річниця загибелі Героя Григорія Ніколайчука
  • Сьогодні, 21 серпня минає рік, як загинув Герой з Бродецького Григорій Ніколайчук
  • Пам'ятаємо...

Минають роковини загибелі захисника України Григорія Ніколайчука

— Назавжди в нашій пам'яті і наших серцях... Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам'ять герою, —  написали на сторінці Бродецького будинку культури

Григорій Ніколайчук, 13.10.1994 року народження. Народився і виріс в смт Бродецьке. Навчався в Бродецькій СЗШ I-IIIступенів. В 2009 році закінчив 9 класів і поступив в Бердичівський машинобудівний коледж. Після закінчення коледжу навчався в Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Програмування». В 2015 році вступив до лав Нацгвардії України. На наступний день повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України одружився з коханою Вікторією. 26 лютого вступив в ряди добровольців.

Відео дня

 

Наталія Рясна Сірман написала вірш, присвячений пам'яті Героя

Вже рік, Грішуня… рік без тебе, сину…

Рік безнадії і надії на дива…

А див нема… Є лише те, що в серці,

Що в спогадах, в думках і в снах,

А також на твоїх світлинах…

Болить в мороз… Болить у спеку…

І, ніби, є з пір року лише дві:

Болючий лютий та пекучий, клятий серпень…

Цей рік злетів… І знову серпень…

День прапора… День незалежності тяжкі…

На домовині прапор в хату внесли…

І не на парад тоді зібралися усі …

Я в пам‘яті прокручую минулорічний день…

Що я могла тоді зробить для тебе, синку?

Лиш подумки тебе від куль закрити я могла.

Але ж, бувало, це мені вдавалось…

Ти сам казав, що диво рятувало вас…

В цей клятий день тебе я не закрила…

За що картаю досі себе я…

Тепер шукаю тебе між пташками,

Бо не знаю, якою прилинеш ти…

Тепер розглядаю тебе між зірками,

Бо не знаю якою всміхнешся ти…

І, ніби, зупинилось життя між стежками…

Бо не знаю, якою йшов би ти…

А ці дати з двадцятих чисел, ,

Виколупують рештки душі…

І тримаєшся, ніби, камінна,

А насправді, не знаю й сама, яка є..

Я пам‘ятаю ніжки твоі та долоньки:

В дитинстві - малесенькі, теплі, м‘які,

Приносили свіжозірвані квіти мені…

Я пам‘ятаю твоі натруджені руки:

сильні, в мозолях й міцні…

Я пам‘ятаю, як ти ти на футболі

бігав впевнено й швидко завжди.

Важка, синочку, буде Перемога…

Солона від сліз, занімівша від болю

І з присмаком крові й вогню…

І я не пробачу нікому, і я не пробачу ніколи,

За той біль, що під серцем носити до скону…

21.08.23

 

Читайте:

Самгородоцька громада попрощалася з полеглим воїном Миколою Яремчуком

Він будував плани, мріяв виростити доньку, але загинув на війні

Світлини уже 54 Героїв: оновили дошку пам’яті

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (48)
  • Зіна Яценко

    Вічна пам'ять Герою
  • Татяна Скоркина

    Вічна пам'ять Герою
  • Оксана Черноус

    Вічна пам'ять герою 🙏
  • Лідія Чернявська

    Вічна пам'ять Герою

keyboard_arrow_up