«У нас для вас погана звістка, підходьте, ми вас вже чекаємо»

• Олександр Чорний був унікальним чоловіком. Мав талант до музики та малювання.
• Сусіди Олександра називали його трудягою і казали, що найбільшим його скарбом була донька Ліза та дружина Майя.
• На війну пішов на третій день повномасштабного російського вторгнення. Двічі поранений повертався на фронт. Сьомого квітня захисник України загинув в бою

Сьомого квітня, за розповідями сусідів, дружина Олександра Чорного була в центрі міста, як їй зателефонували і повідомили, що її чоловік загинув. «Йдіть додому, ми вас чекаємо», — сказали військові. Через два дні захисник України Олександр Чорний повернувся додому на щиті.

Зустріла Козятинська громада свого Героя живим коридором, 9 квітня, по всьому маршруту траурного кортежу. Від вулиці Героїв України і до вулиці Щаслива козятинчани встелили дорогу квітами.

Заупокійну панахиду за загиблим воїном у храмі Покрови Пресвятої Богородиці провів митрофорний протоієрей Василь Влізло.

На подвір’ї церкви ми зустрілися з Віталієм, який товаришував з Олександром. Він розповів, що Олександр після навчання в нашому залізничному училищі пішов працювати у вагоні ресторані і був там ведучим кухарем. Коли вагони ресторани з залізниці забрали, перейшов працювати провідником пасажирських вагонів. 

— Дуже любив природу. Тільки найбільшим скарбом в його житті була дочка Ліза і дружина Майя. Лізою Саша дуже гордився коли вона навчалася в школі і прославляла Козятин високими спортивними досягненнями. Гордився, коли Ліза стала студенткою Львівського університету фізичної культури. Шкода, що її батько вже не може радіти її новим досягненням, — сказав пан Віталій.

Після заупокійної молитви траурна процесія перемістилася на центральну площу міста. Там за загиблим Героєм пройшов мітинг скорботи і пам’яті. Відкрила його директор міського будинку культури Лариса Ромасько. У вступному слові вона сказала

— Шановна громадо! Ми переживаємо найстрашніші та найбільш героїчні роки в історії України. Неймовірними зусиллями, волею і кров’ю наші захисники змогли зробити диво. Вони вистояли, відкинули, розбили, втримали. Не зважаючи шаленні випробування ми завдяки нашим воїнам зберігаємо віру у перемогу. Дякую кожному хто не втомлюється донатити і робити все заради перемоги. 

Окремо ведуча зупинилася на біографії Героя.

Чорний Олександр Вікторович народився 27 листопада 1973 року в нашому місті. Навчався в третій школі, потім в училищі, де отримав професію кухар- кондитер. Працював на залізниці кухарем у вагоні ресторані. Одружився. Після скорочення продовжував їздити провідником.

На третій день війни — 26 лютого 2022 року був зарахований до лав Збройних Сил України

Перше поранення отримав біля населеного пункту Павлівка — уламок ворожого снаряду зупинився у 2-ох міліметрах від сонної артерії. Там і залишився. Далі знову передова і знову поранення — госпіталь. І знову на фронт.

Воїн з позивним «Чорний» надзвичайно відповідальний, завжди попереду з величезною ненавистю до ворога ішов до Перемоги.

7 квітня 2024 року під час виконання бойових завдань  кулеметник 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2- ї стрілецької роти військової частини А 7337,

поблизу населеного пункту Первомайське, Покровського району  Донецької області, загинув. 

Слова співчуття родині загиблого воїна висловили священник отець Василь та міський голова Тетяна Єрмолаєва. 

Після прощання на площі траурна колона взяла курс до сільського кладовища.

Ще одну заупокійну молитву провів отець Василь і громада стала прощатися з славним воїном востаннє.

Кум дружини Олександра Геннадій розповів, що загиблий воїн був людиною доброї душі, а природа його не обділила талантами. У нього були золоті руки, він був художником від Бога, до тонкощів розбирався в музиці.

У Олександра був інтерес до всього живого. Рибалкою він не був, а копанку викопав і любувався як риба пливає. Він був хорошим співрозмовником і душею компанії. Всі його мрії були пов’язані з сім’єю і братом Костянтином.

Поховали загиблого воїна під Гімн України і військовий салют від салютної групи

— Ми втратили справжнього патріота, Героя України. На таких людях і тримається наша земля, — сказала про Олександра Чорного міський голова Тетяна Єрмолаєва.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.