«Сашик був доброю людиною». Минула річниця загибелі Героя Олександра Голоснюка

Анастасія Квітка

У понеділок, 27 січня минула річниця загибелі Героя Олександра Голоснюка
Пам'ятаємо...

Про Героя

Олександр народився в Кашперівці 19.03.1997 року. Напевно, не знайдеться в селі жодної людини, яка сказала б про Олександра бодай щось погане. Адже він ріс без батька, і мати намагалась робити все, щоб її син виріс гарною людиною та був щасливим. Саша завжди намагався допомагати мамі та бути підтримкою та опорою для своєї меншої сестри Софії.

— Вчителям та однокласникам він запам’ятався товариським, активним, справедливим, завжди усміхненим. Ще з шкільних років Сашик ніколи не боявся братися за роботу, завжди приходив на допомогу друзям. Ця риса збереглася і в подальшому дорослому житті. Саме тому він без вагань пішов захищати рідну землю.

Після закінчення школи Олександр здобував професійну освіту в Бердичеві. Потім працював у Кашперівському СВК, звідки був призваний для проходження строкової служби в лавах ЗСУ. Після служби повернувся в рідне село, а після повномасштабного вторгнення в 2023 році поповнив ряди захисників рідної держави.

Відео дня

2 лютого 2024 року у день поховання Олександра Голоснюка, що загинув захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України під час війни Росії проти України, на території Глуховецької територіальної громади оголосили Днем жалоби.

Тепер йому назавжди 26...

— Сашик був доброю людиною, завжди міг допомогти в складних ситуаціях. Він був гордістю мами, прикладом і опорою для молодшої сестри. Його всі пам'ятатимуть з посмішкою на обличчі, був життєрадісною та щирою людиною, — пишуть на сторінці Кашперівської гімназії. — Він завзято вірив у перемогу. Саме таким він залишиться в нашій пам’яті. Дуже боляче усвідомлювати, що молоде життя обірвалось в розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду, але він віддав його, обороняючи Батьківщину і всіх нас. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя!