Рік, як немає з нами Героїв Олександра Станішевського та Ігоря Джамана

• Сьогодні, 30 липня минає рік, як від рук ворога загинув Герой Олександр Станішевський
• Також у цей день минає рік, як ми попрощалися з нашим Захисником Ігорем Джаманом
• Пам'ятаємо...

Про Героя Олександра Станішевського

Олександр народився 11 березня 1987 року в с. Сестринівка, там закінчив школу. Вступив в наше училище де здобув професію оглядач – ремонтник вагонів та провідник пасажирських вагонів. Працював провідником. У 2008 році народився син – Кирил. У 2014 році донечка Аня. Олександр Леонідович все робив для того, щоб його сім’я була забезпечена всім необхідним.

30 травня 2024 року був призваний до Лав збройних сил України. Військовий вишкіл проходив в Житомирській області, далі Краматорськ.

А 30 липня 2024 року, стрілець – снайпер, 4-го десантно-штурмового відділення, 3-го десантно- штурмового взводу, 4-ї десантно-штурмової роти, 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — Олександр Станішевський в районі населеного пункту Климентове, Охтирського району, Сумської області загинув.

Його коротка, на жаль, життєва дорога заслуговує якнайбільшої шани та поваги.

Про Героя Ігоря Джамана

Ігор народився 31 грудня 1998 року в місті Козятин, там і закінчив школу №2, згодом і місцеве училище, де здобув спеціальність "помічник машиніста". Далі пішов працювати демонструючи високу професійну майстерність та відповідальність.

Пізніше вступив до академії, де здобув спеціальність менеджера зовнішньої економіки. Також, паралельно з цим він навчався у військовому університеті, що свідчило про його незламну волю та прагнення до саморозвитку.

З початком війни, Ігор не міг залишитися осторонь і пішов добровольцем на фронт.

Ігор служив у Національній гвардії України, де брав участь у захисті Гостомеля. Згодом його перевели до військового підрозділу «Червона калина», де він командував взводом і інколи виконував обов'язки командира роти. Його військова кар'єра була відзначена численними героїчними вчинками. Почав війну лейтенантом, потім отримав звання «старший лейтенант». Він тримав оборону у населених пунктах Спірне біля Бахмуту, Роботине на Запорізькому напрямку.

Останнім часом перебував у Вовчанську, де й отримав контузію, яка спричинила важкі хвороби. Після тривалого перебування в лікарні, 30 липня 2024 року, командир 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3018 – Джаман Ігор Васильович помер.

Справжній патріот своєї батьківщини, Ігор завжди стояв на захисті правди та честі. Він був людиною з великим серцем і незламною волею.

Читайте:

Назавжди 26... Віддав життя за Україну Герой Микола Єдинач

«Ми зустріли Героя… не так, як мріяли»

«Жодної втрати, «Ювелір» якось відчував, як і кудою треба виводити хлопців»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.