Побратими Сергія мали намір приїхати, щоб вклонитися батькам за такого сина та в Соледарі стало гаряче

• При житті у Героя України Сергія Білецького було багато мрій. Серед основних — здобути вищу освіту і по спеціальності влаштуватися на роботу.
• Будучи матеріально забезпеченим, створити сім'ю та у вільну хвилину посидіти з друзями і співати під гітару гарних пісень.
• Сергій вивчився на перекладача іноземних мов і став перекладачем.
• От одружитися не встиг. Пішов неодруженим захищати рідну землю та 2-го січня 2023 року наш земляк загинув

Їхав захисник України Сергій Білецький додому з поля бою цілих 9 днів. Їхав довго, адже в/ч, в якій служив Сергій була в самому пеклі східного фронту. Зустріли Героя України стоячи на колінах біля будинку батьків живим коридором рідні, родичі, друзі Сергія, сусіди, однокласники, колеги по роботі батьків.Там же пройшла заупокійна молитва. Провели її священики УПЦ отець Анатолій та  Микола Волохаті. Як виявилося пізніше, отець Анатолій Сергія хрестив.

Після заупокійної молитви стала вистроюватися траурна колона. В її голові однокласник Сергія Іван тримав вбрану кольоровими стрічками гілку сосни, що означало, що загиблий воїн ще був не одруженим. Далі коровай, прапор України, портрет воїна корзини з живими квітами.

За розповідями близьких, Сергій серед воїнів був душею колективу, тому його товариші хотіли вклонитися батькам Героя за добре вихованого сина і самим  провести його в останню дорогу. Тільки в Бахмуті і Соледарі стало ще гарячіше і побратими Сергія залишилися на своїх позиціях.

На площі зустріли свого земляка громада стоячи на колінах. Мітинг реквієм відкрила заступник директора будинку культури Лариса Ромасько. Вона нагадала козятинчанам, якою ціною нам воїни забезпечують спокій та торкнулася коротенької біографії Героя

Сергій народився 5 листопада 1994 року в нашому місті. Навчався в 1-й школі. Закінчив музичну школу по класу гітара. Захоплювався баскетболом та з командою брав участь у багаточисельних змаганнях. Закінчив курси англійської мови, тому що мріяв стати перекладачем.

У 2011 році  вступив до Київського національного транспортного університету, де здобув вищу освіту та отримав спеціальність перекладача англійської та німецької мови. По закінченні університету у 2016 році проходив строкову службу в зенітно-ракетних військах. Після служби жив та працював у Києві.

З перших днів повномасштабного вторгнення був призваний до лав Збройних сил України та тримав оборону в Миколаївській області у напрямку Херсона, де став командиром зенітно-ракетного відділення військової частини А-3425. Після звільнення Херсона був направлений в сторону Бахмута.

2 січня 2023 року під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації у місті Соледар Бахмутського району Донецької області, при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії, в результаті ворожого обстрілу отримав поранення, несумісні з життям.

Потім ведуча траурного мітингу передала слово козятинському міському голові Тетяні Єрмолаєвій. Ще на мітингу мали слово класний керівник Сергія Алла Анатоліївна та священик Микола Волохатий. Після їхніх виступів громада почала прощатися з своїм захисником.

Однокласник Іван розповів, що в шкільні роки Сергій захоплювався баскетболом. Виступав за шкільну команду. Бувало, що з сильним суперником гра не виходила, а він міг настроїти всю команду і ми повіривши в свої сили давали результат для перемоги. — Таким він завзятим був на фронті. Спочатку він воював на Миколаївському і Херсонському напрямку після того, як наші вибили росіян з Херсону Сергія за хорошу службу в грудні місяці минулого року відпустили додому. Ми зустрічалися з ним 17-19 грудня. Він казав, коли приїду, мабуть, підемо захищати Бахмут. Тоді у нас були плани, які втілити мали після перемоги навіть не вірилось, що бачу свого шкільного друга і друга у житті останній раз.

Під час прощання мало у кого виходило стримати сльози. Чому Олена змахнула з обличчя сльозу вона відповіла

 — Я зустрілася з Сергієм у військкоматі в той день, коли він їхав захищати нашу землю. На стільки лагідний, доброзичливий і добрий душею, що ми з ним здавалося б до цього не знайомі люди стали вести переписку і вели її до останнього дня. Мені дуже важко говорити, давайте я вам розкажу про нього трохи пізніше, —  сказала вона.

З площі траурна процесія взяла курс до алеї слави сільського кладовища. Там з Героєм України попрощалися востаннє, а від військових на його шану прогримів військовий салют.       

Читайте також:

Зібрались сотні людей: у селі Широка Гребля попрощалися із Героєм Олегом Беженаром

У Глуховецькій громаді жалоба: під Бахмутом у важких боях загинув Герой Віталій Шевчук

«Клята війна забрала коханого чоловіка, люблячого батька»: у Покровському загинув Герой Ігор Козяревич

«Захищав країну в самій гарячій точці фронту». У бою поліг захисник з Козятинщини

Самгородоцька громада провела в останню путь Героя Миколу Коновальчука

Козятин зі сльозами на очах прощався з Олексієм Маркітаном та батьком Максона Юрієм Фоміним

   

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.