Пам'яті Героїв з Глуховецької громади Дмитра Харахонді та Сергія Пилипчука

• Сьогодні, 12 жовтня минає з дня загибелі Героя Дмитра Харахонді
• Чотири роки тому, в бою за нашу Батьківщину загинув житель Герой Сергій Пилипчук
• Пам'ятаємо...

Про Героя Дмитра Харахондю

Дмитро народився 15 січня 1992 року в смт Бродецьке Вінницької області. Тут пройшли його дитинство та юність, сповнені мрій, спортивних досягнень та щирої любові до життя. Навчаючись у Бродецькій СЗШ І-ІІІ ступенів, а згодом у Вінницькому технічному коледжі, він проявляв цілеспрямованість та високий талант. Дмитро присвятив багато років волейболу — був чемпіоном Всеукраїнського чемпіонату з волейболу у 2009 році та зберіг цю пристрасть на все життя.

«Він прагнув бути найкращим у всьому, за що б не брався: працював із молодих років, став висококласним і креативним барменом. Його самовідданість та любов до своєї справи відобразилися навіть у військовому позивному — «Негроні», — пишуть у громаді

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Дмитро свідомо й мужньо зробив свій вибір. Нікому не сказавши, пройшов військову комісію, щоб стати на захист рідної землі. Молодший сержант, командир 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону. Проходив військову підготовку у Великій Британії, де отримав відзнаку «Кращий солдат».

Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Україні.

За особисту відвагу, героїзм та самопожертву, проявлені під час виконання бойових завдань, Дмитра посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Нововодяне, Сватівського району Луганської області, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України, загинув бродеччанин — Дмитро Харахондя.

Про Героя Сергія Пилипчука

Сергій народився 31 березня 1977 року. Був чоловіком, батьком, сином... Проте війна забирає найкращих.

12 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Первомайське Донецької області, серце Сергія зупинилося.

«Неможливо передати словами той біль, який відчувають рідні, близькі, знайомі. Подвиг наших захисників – це символ незламності та мужності, який назавжди закарбувався в наших серцях. Ми не пробачимо окупантам смерть наших захисників! Ми будемо пам’ятати кожного Героя, який віддав життя за нашу свободу та незалежність»

Вічна пам’ять та слава Героям!

Читайте:

«Його життя обірвалося надто рано». Минає два роки, як у бою за Україну загинув Герой Іван Білоус

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.