Останній дзвінок був 3-го травня два роки тому. Пам'яті Сергія Куценка

Останній дзвінок був 3-го травня два роки тому. Пам'яті  Сергія Куценка
  • У вівторок, 5 травня минуло два роки, як ми попрощалися з нашим Героєм Сергієм Куценком.
  • Пам'ятаємо...

Про Героя

Сергій народився 29 серпня 1978 року. Закінчив школу №5, наше залізничне училище. Проходив строкову службу у Кам’янець-Подільському, в понтонних військах. Працював на залізниці у Козятині, у Києві. Зростав активним, допитливим хлопчиком. Грав у футбол. Захоплювався технікою, любив ремонтувати прилади.

Формувався як людина в гарній, дружній сім’ї. Між дітьми: старшою сестрою, Сергієм та молодшим братом, - розподілялись домашні обов’язки та старанно виконувались. Молодший брат теж зараз у війську, був поранений. Правилом родини завжди була відповідальність один за одного. Чуйність, людяність – за ці риси його цінували друзі, товариші, колеги. Своїм двом синам він теж передав ці якості. Завжди залучав до своїх справ і планів. Все робили разом з синами.

«Сергій Юрійович – чудовий чоловік і батько, якого втратила родина. А ми втратили захисника: мужнього і відважного. Він відмовився від броні та 23 лютого 2023 року був мобілізований. Перебуваючи на службі, завжди телефонував, давав звісточку. Останній дзвінок був 3-го травня 2024 року. Дружина на все життя запам’ятала його останні слова: «Бережіть себе. Я тебе люблю». — пишуть у міській раді

Сержант Куценко Сергій Юрійович – командир 1-го піхотного відділення, 2-го піхотного взводу, 1-ої піхотної роти військової частини А 4984, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, поблизу села Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області від 5 травня 2024 року вважався зниклим безвісти. Той бій був останнім. А далі – довга дорога, довжиною у 8 місяців до рідного дому.

Вічна пам'ять та слава Герою!

Читайте:

Самгородоцька громада вшановує пам'ять Героїв Олега Шпура та Михайла Юрчука

Олександр не тільки добре воював, він під вогнем евакуював поранених побратимів

Загинув під час артилерійського обстрілу. Чотири роки без Героя Віталія Михайловського

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (1)
  • Наталья Лебідь
    Вічна пам'ять Герою

keyboard_arrow_up