Море квітів і море сліз. В останню дорогу провели Олександра Гуменюка

• Добрий, працьовитий не цурався важкої роботи. Як справжній чоловік в боротьбі з ворогом став на захист України.
• Бив московитів на Донецькому напрямку, 7 листопада під час ворожого обстрілу отримав поранення, несумісні з життям.

Зустріла громада свого захисника у неділю, 12 листопада живим коридором, стоячи на колінах. При в’їзді в  Жежелів і по всьому маршруту: вулиці Київська, Кар‘єрна до будинку, де проживав захисник України, дорога була вкрита квітами. Спочатку прощання з Олександром було біля будинку Героя, а з 12-ї години траурний кортеж живим коридором взяв курс до сільського кладовища.

Там за загиблим воїном пройшов мітинг пам’яті і скорботи.

Відкрила його головний спеціаліст села Жежелів Олена Полло: 

— Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся нашої Глуховецької громади. На Мар’їнському напрямку 7 листопада 2023 року захищаючи нашу країну від окупантів загинув наш Герой Олександр Гуменюк. Наша громада втратила люблячого татка, доброго сина, найкращого брата, надійного дядечка, доброго друга та вірного сина України. 

Народився Олександр 31 серпня 1984 року в селі Жежелів. Закінчив Жежелівську школу, після навчання в школі здобув професію кранівника.

За своє життя працював на ПАТ Жежелівському кар’єрі, на «СОКА» України в Козятині, в будівельному маркеті «Стандарт» у місті Бердичів та на ТОВ Бердичівський хлібокомбінат «Цар хліб».

— Першого грудня 2022 року став на захист нашої Батьківщини. Служив навідником

штурмового взводу 79 окремої десантно- штурмової бригади. Олександр Гуменюк був надзвичайно доброю і позитивною людиною та постійно посміхався й жартував, — сказала ведуча і запросила до молитви за воїном священників ПЦУ отців Валерія, Вадима, Ігора та отця Богдана Української Греко- католицької церкви.

По завершенні служби Божої слово мали селищний голова Олександр Амонс та староста села Ігор Ткачук. Після виступу старости з загиблим Героєм стала прощатися громада.

Прощалися довго, адже Олександра в селі поважали і провести його в останню дорогу прийшли щонайменше половина жителів села.

Поховали Героя на сільському кладовищі під гімн України та військовий салют від салютної групи.

У загиблого воїна залишився восьмирічний син Володимир.

Глуховецька громада сумує разом із рідними і близькими Героя та низько схиляємо голови у скорботі. Нехай душа загиблого воїна, знайде вічний спокій. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях говорила ведуча траурного мітингу. 

— Вічна пам’ять і слава Українському воїну, який захищав наш  спокій та рідну українську землю, — говорили друзі і близькі тепер вже воїна небесного війська.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.