Козятин вшановує пам'ять Захисників Романа Береговича та Дмитра Іванова

Козятин вшановує пам'ять Захисників  Романа Береговича та Дмитра Іванова
  • Сьогодні, 7 вересня минає четверта річниця з дня загибелі Героя Романа Береговича та третя річниця з дня загибелі Героя Дмитра Іванова
  • Пам'ятаємо...

Про Героя Романа Береговича

Роман Берегович народився у Козятині. Дитинство його теж минуло тут. Про кар’єру військового він мріяв з малих літ. Що зовсім не дивно — і дідусь, і дядько носили однострій. Мама Лариса навіть форму моряка шила й фуражку робила Романові власноруч до параду в школі. Купувала солдатиків, які син колекціонував. А дідусь привіз онуку на його прохання солдатські чоботи.

Після випуску зі школи Роман Берегович втілив в життя свою мрію. У 17 років він подався до Харкова, щоб навчатися в авіаційному училищі. А потім працював на локаторній системі і забезпечував польоти. Переїхав до Криму, де прожив 20 років. Та мусив на п’ять років раніше піти зі служби. Усе через те, що росіяни збиралися анексувати півострів.

Так Роман Берегович повернувся до рідного Козятина. Він полишив у Криму все — і дім, і роботу, аби тільки не приймати присягу країни-агресора. Та у рідному місті не зміг довго протриматися без військової справи і долучився до лав територіальної оборони.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Роман разом із побратимами став на захист Батьківщини. Взяв свої речі і пішов до військкомату. Спочатку його підрозділ був на бойовому посту в Махнівці, а через декілька місяців військових відправили на Донецький напрямок.

 

На Донеччині Роман Берегович пробув недовго — 7 вересня 2022 року він загинув. Того дня він ще навіть розмовляв із матір’ю по телефону. Пані Лариса розповідала нам минулого року, що під час тієї останньої розмови голос у сина був якийсь дивний. Наче схвильований. Вона декілька разів запитувала, чи нічого не сталося. Але Роман мовчав. Він завжди казав мамі, що у нього все добре. Більше питав про її здоров’я.

Попрощалися з бійцем через декілька днів — 12 вересня. Громада провела Романа Береговича в останню путь на центральній площі міста. Того дня плакало навіть небо — під час поминальної процесії почався дощ. Але люди, які прийшли віддати останню шану Герою, не розійшлися.

Поховали Романа Береговича на Алеї Слави міського кладовища

Про Героя Дмитра Іванова

Дмитро народився 25 жовтня 1997 року в с. Козятин. Навчався у 2 школі, потім в училищі. Працював у Києві, згодом за кордоном.

4 серпня 2023 року пішов на війну. Знали про це тільки мама та друг. Про службу не розповідав.

Сапер 2-го інженерного-саперного відділення інженерно-саперного взводу 2-го батальйону спеціального призначення в\ч 3057 Національної Гвардії України, під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, у районі населеного пункту Кремінна, Кремінського району, Луганської області солдат Іванов Дмитро Олегович – загинув 7 вересня 2023 року.

Нагороджений: Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У 2024 році присвоєно звання «Почесний громадянин м. Козятина» (посмертно).

Поховали Воїна на Алеї Слави села Козятин.

Також сьогодні, 7 вересня минає четвертий рік від того страшного дня, коли зупинилося серце нашого земляка Героя Миколи Лисого.

Вічна пам’ять та слава Героям!

Читайте:

«Час не здатен загоїти рану втрати». Пам'яті Героя Олександра Барчука

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.

keyboard_arrow_up