Козятин вшановує пам'ять загиблих Воїнів Юрія Любарця та Андрія Панчука

Анастасія Квітка

Минають річниці пам'яті наших полеглих Героїв, Вонів-земляків — третя річниця з дня загибелі Юрія Любарця та друга річниця з дня загибелі Андрія Панчука
Пам'ятаємо...

Про Героя Юрія Любарця

Юрій народився 6 травня 1990 року в нашому місті. Навчався в 5 школі. З жовтня 2008 року проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. В червні 2010 року вступив на службу Лінійного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ Південно – Західної Залізниці – водієм. З серпня 2010 по серпень 2012 р. працював на посаді інспектора роти батальйону патрульної служби лінійного відділу на ст. Фастів.

У 2012 році закінчив Національну Академію Внутрішніх справ. З травня 2012 року по вересень 2015 продовжив службу на станції Козятин на посаді слідчого. У 2013 році закінчив Ірпінську фінансово – юридичну академію. З вересня 2015 по 2017 рік працював у відділені поліції №2 у нашому місті на посаді слідчого.

З травня 2017 по жовтень 2022 року працював інспектором сектору патрульної поліції №2 м. Козятин. З грудня 2022 проходив службу у Національній Гвардії України.

Старший солдат, старший кулеметник 1-го відділення 3-го взводу 2-го батальйону, військової частини 3028 Національної Гвардії України загинув в результаті мінометного обстрілу позицій противником, в районі населеного пункту Спірне, Бахмутського району, Донецької області 21 лютого 2023 року.

Юрій був вірним товаришем, щирим другом, рішучим та сміливим. Він був справедливим, добрим та життєрадісним. Захоплювався музикою, автомобілями, риболовлею, багато читав. Та понад усе любив своїх двох синочків.

За сумлінне виконання службових обов'язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров'ю солдат Любарець Юрій Васильович Указом Президента України від 28 вересня 2023 року був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню (посмертно).

В жовтні 2023 року був нагороджений нагрудним знаком міського голови «За Героїзм та Патріотизм».

Молодий Герой до останнього подиху був вірний присязі та віддав своє життя за свободу кожного з нас та свою Батьківщину.

Похований Воїн Любарець Юрій на міському кладовищі на Алеї Слави.

Про Героя Андрія Панчука

Андрій народився 26 травня 1984 року в селі Махаринці, там закінчив місцеву школу. Працював за спеціальністю - механізатор в ПП Гурівецьке 15 років.

У жовтні 2023 року був призваний до лав Збройних сил України.

Механік – водій 3-го механізованого відділення - бойової машини 1- го механізованого взводу 2-ї механізованої роти військової частини А 4472 Панчук Андрій Олександрович з 21 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти, виконуючи бойові завдання в районі села Синьківка, Харківської області.

Майже 2 довгих місяці тривала остання дорога додому.

М’який, добрий, спокійний, доброзичливий та щедрий. Займався технікою та розумівся на ній, легко та майстерно її ремонтував. Надійний – саме так казали про Андрія його побратими. Він був справжнім другом, на якого можна було завжди покластися, а ще хорошим сином для своїх батьків, коханим чоловіком та люблячим татом.

За сумлінне виконання службових обов'язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров'ю солдат ПАНЧУК Андрій Олександрович нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Похований Воїн Панчук Андрій на кладовищі в с.Махаринці.