4 роки без Героя. Пам'яті Сергія Чеснюка (позивний «Малиш»)

4 роки без Героя. Пам'яті Сергія Чеснюка (позивний «Малиш»)
  • Сьогодні,18 листопада минає чотири роки з дня загибелі нашого земляка, мужнього воїна та офіцера — капітана Сергія Чеснюка.
  • Пам'ятаємо...

Про Героя

Сергій народився 7 листопада 1966 року в Казахстані. Продовжуючи справу свого дідуся, він здобув вищу військову освіту, служив, а згодом викладав фізичну культуру в школі.

У 90-х роках родина переїхала в Україну, і рідною домівкою для них стало селище Глухівці. Тут Сергій працював електриком та на будівництві, щиро любив техніку та працю на землі.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій Володимирович не зміг стояти осторонь. Маючи військовий досвід, із перших днів він проводив фізичну підготовку для всіх земляків, які готувалися стати на захист Батьківщини. Згодом сам приєднався до лав 38-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ, де продовжив навчати побратимів.

Вже у травні 2022 року він вирушив на передову. На посаді командира роти воював на першій лінії, пліч-о-пліч зі своїми бійцями. Попри отримані контузії, щоразу прагнув якомога швидше повернутися в стрій до своїх хлопців.

За мужність і самовідданість Сергій Чеснюк був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Захисник рідної землі».

7 листопада воїну виповнилося 56 років, а вже 18 листопада 2022 року його життя обірвалося. Поблизу міста Красногорівка на Донеччині, під час виконання бойового завдання з евакуації пораненого побратима, автомобіль наших захисників підірвався на ворожій міні.

«Вдома на повернення Героя чекали мама, дружина та двоє синів. Свій вічний спочинок воїн знайшов у рідному селищі. Схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності перед подвигом нашого Захисника. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них» — пишуть у громаді

Вічна слава і світла пам’ять Герою!

Читайте:

«Так і не дочекався Анатолій народження синочка»

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.

keyboard_arrow_up