Не лише травматолог, а й реабілітолог — знайомтеся, лікар Козятинської ЦРЛ Андрій Пилипчук

• Ми продовжуємо нашу рубрику «Лікар до 30», у рамках якої знайомимо читачів із молодими спеціалістами Козятинської центральної районної лікарні.
• Сьогодні герой нашої публікації — козятинчанин Андрій Пилипчук. За фахом він травматолог-ортопед, але працює ще й реабілітологом.
• Що цікавого лікар розповів про себе — читайте у нашій публікації

Андрію Пилипчуку 28 років. Він ортопед-травматолог Козятинської ЦРЛ. А колись і не думав, що одягне білий халат, адже навіть не замислювався про цю професію. Хоча мама Андрія — лікар. Тому що таке лікарня і як це, працювати лікарем, він знав ще змалечку.

— Мама часто брала мене з собою на роботу, — розповідає Андрій Пилипчук. — Я в лікарні був скрізь. Але думав піти на юридичний факультет і бути адвокатом чи прокурором, або вивчати програмування. Це було два основних варіанти. Все вирішив випадок. Одного дня ми з мамою йшли і побачили на дорозі тваринку, якій було зле. Мені її стало так шкода, я захотів її погладити. Мама каже: «Ти такий добрий, може ти на ветеринара хочеш?» Я кажу: «Ні, ветеринаром я точно не хочу бути. Може в медичний піти?» Так воно і пішло. Я хотів просто допомагати людям. Потім вже зрозумів, що це значно складніше і зовсім не так, як я собі уявляв спочатку.

У 2012 році Андрій вступив до Вінницького медуніверситету. Те, що хоче бути лікарем, він вирішив остаточно, а ось якою буде майбутня спеціалізація — одразу не знав, тому що розглядав різні варіанти. Андрій каже, студенти медуніверситетів перші три роки завжди «плавають». Щоб було легше обрати напрямок, йому запропонували відвідувати чергування у різних медичних закладах і подивитися вживу, як працюють різні спеціалісти.

— Вийшло так, що єдине місце, де я зміг знайти знайомих, які б мені підказали, куди звернутися — це в Дитячій обласній лікарні у дитячому травмпункті, — продовжує Пилипчук. — Я почав туди ходити і мені з першого ж дня сподобалося. Щоправда, я був не на дитячому факультеті, а на дорослому. Починаючи з четвертого курсу, я рік ходив на чергування в травмпункт Лікарні швидкої медичної допомоги на Київській. А весь 5 і 6 курс ходив на чергування з Ярославом Семенюком. Це мій хороший товариш. Він раніше працював у Козятині, а потім переїхав до Вінниці.  Ми з ним ходили і на приймальне, і на хірургію.

Навчання тривало до 2018. Потім — два роки інтернатури в обласній лікарні імені Пирогова. А далі перед випускником медуніверситету постало найважче на той момент завдання — знайти робоче місце. Андрій родом із Козятина. Втім, зізнається, повертатися до рідного міста спочатку не збирався. Хотів залишитися у Вінниці і працювати там, але виявилося, що це нереально.

— Державні лікарні у Вінниці давно забиті, а в приватні без стажу нікого не хочуть брати, — пояснює Андрій Пилипчук. — Тому довелося повернутися додому. Трохи важко було перший рік. Перш за все тому, що всі мої друзі були у Вінниці, тут у мене нікого не залишилося. Але потім все стало на свої місця, з’явилися дружина і дитина, і тепер я звідси нікуди не хочу їхати. У великому місті вже для мене не комфортно. Тут спокійно і для життя все є.

У колективі Козятинської центральної районної лікарні Андрій Пилипчук працює з липня 2020 року як травматолог-ортопед.

— Ці дві сфери (травматологія та ортопедія) йдуть разом, але на практиці між ними є різниця, — зауважує лікар. — У нас в ЦРЛ це чиста травматологія. Тому що ортопедія зараз більш відокремлена у певних закладах, де є спеціалісти, які займаються конкретно ортопедією: сколіозом, плоскостопістю, вродженими хворобами, які потрібно коригувати. 

Спочатку Андрій Пилипчук працював у стаціонарі та паралельно в поліклініці. Довелося попрацювати й у відділенні екстреної невідкладної допомоги. Завдяки цьому досвіду молодий спеціаліст отримав ще дві спеціалізації.

— Спочатку я пройшов курси лікаря екстреної невідкладної допомоги, — продовжує Андрій. — У нас ще на приймальному проводили окремо діагностику станів сп’яніння. Тоді всі працівники приймального відділення, і я також, проходили курси, щоб допомагати поліції проводити освідування.

Зараз Андрій перейшов працювати у поліклініку, а нещодавно отримав третю додаткову спеціалізацію — лікар-реабілітолог і тепер працює ще й у складі мобільної бригади паліативної допомоги. Цей напрямок прийшов йому до вподоби навіть більше.

— Я травматологію не хочу залишати, але мені цікавіше наразі реабілітацією займатися, — каже Пилипчук. — Суть реабілітації — це адаптація хворого до самообслуговування та життя. Людина, наприклад, після інсульту пересувається на сидячій каталці. Її потрібно навчити, щоб вона могла сама на неї сісти, сама злізти, сходити до туалету без сторонньої допомоги. Тобто допомогти людині повністю призвичаїтися до життя. Реабілітація — це не просто масажі чи ЛФК (лікувальна фізкультура — авт.). Це значно серйозніша робота.

Читайте також:

Мріяв бути офтальмологом, а став неврологом. Знайомтесь — лікар Козятинської ЦРЛ Іван Трач

«Травматологія — це як складати конструктор». Знайомтесь — лікар Козятинської ЦРЛ Вадим Кулак

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.