«Травматологія — це як складати конструктор». Знайомтесь, лікар Козятинської ЦРЛ Вадим Кулак

«Травматологія — це як складати конструктор». Знайомтесь, лікар Козятинської ЦРЛ Вадим Кулак
  • Ми продовжуємо нашу рубрику «Лікар до 30», у рамках якої будемо розповідати вам про спеціалістів, які нещодавно долучилися до колективу лікарні.
  • Сьогодні герой нашої публікації — Вадим Кулак, травматолог-ортопед.
  • Стати лікарем була його дитяча мрія. Чому обрав цей фах і що найважче у роботі — розповів нам Вадим

Вадим Кулак — корінний козятинчанин. Йому 27 років. Тут він народився, тут вчився і сюди повернувся після того, як здобув вищу освіту. Після випуску зі школи №5 поїхав до Вінниці, де вступив до Національного медичного університету. Із 2013 до 2019 року навчався на загальному медичному факультеті. Потім проходив інтернатуру в обласній лікарні імені Пирогова за спеціальністю травматолог-ортопед.

— Це близька мені спеціальність. Можна сказати, чоловіча. Деколи груба, деколи тонка робота. Мені подобається людей ламати, — жартома каже Вадим.

— Може навпаки, складати? — уточнює медсестра.

Відео дня

— Складати також треба, але часом доводиться і ламати, — відповідає Вадим. — Бувають і такі випадки. Це як своєрідний конструктор.

У своїй родині він перший, хто вирішив стати лікарем. Каже, це була його мрія дитинства.

— Я захоплювався медициною ще з підліткового віку. Тому й обрав цю професію. По лікарнях часто ходив, коли був маленький, тому що хворів часто. Можливо, тому так медицина з дитинства і причепилася до мене, — знову жартує Вадим.

У Козятинській ЦРЛ Вадим Кулак працює із серпня 2021 року. За декілька місяців до закінчення інтернатури шукав варіанти, куди піти працювати. Спершу робив ставку на медичні заклади у Вінниці, але обставини склалися так, що повернувся до рідного міста і все-таки залишився у Козятині.

— Я прийшов, запитав, чи є вакантне місце, — розповідає Вадим. — Тоді виконуючим обов’язки директора був Ігор Грубеляс. Ми поговорили. Він сказав: «Так, є місце. Якщо хочеш — працюй».

Спочатку Вадим пішов працювати у стаціонар. Паралельно консультував пацієнтів ще й у приймальному відділенні. А ще довелося трохи попрацювати в адміністрації.

— Я був заступником директора з організаційно-методичної роботи, — продовжує Вадим Кулак. — Але минув рік і постав вибір: чи залишатися в адміністрації, чи бути практикуючим лікарем. Я зрозумів, що адміністрація — це не моє, я хочу допомагати людям. Зараз я перейшов у поліклініку і працюю лише тут. Це мені більше до душі. Спокійний графік з ранку до вечора, вихідні субота і неділя, нічних змін немає. Це і для мене добре, і дружина задоволена.

— Що найважче у вашій роботі? — запитуємо лікаря.

— Працювати з людьми, — відповідає Вадим. — Усе необхідне, що треба знати по спеціальності, ми вивчили. Але люди бувають зовсім із різним темпераментом, характером. Кожен зі своїми запитами. Інколи буває важко знайти підхід до кожного.

 

Читайте також:

Опублікували телефони стаціонарних відділень та підрозділів Козятинської ЦРЛ

Які медичні аналізи можна зробити безоплатно? Перелік та деталі

Що таке інсульт та як його розпізнати: роз'яснення для козятинчан

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (3)
  • Валентина Гераскевич

    Здоров'я, енергії, професійного розвитку!
  • Надежда Станиславчук

    Бажаю успіхів у роботі і професійного розвитку!!!
  • Беня Ладен

    Так, пан Вадим, так само, як і пан Іван - шановні молоді спеціалісти нашої ЦРЛ. І це без перебільшень. Лікарі, які працюють не перший рік і головне вам хлопці - не зупинятись.

    Проте, чому ні хто не звертає увагу на кількість молоді, перспективних спеціалістів за останні років з пʼять, які могли б і саме головне - хотіли працювати в лікарні та приносити користь людям?

    Чому і з яких причин люди пішли до інших лікарень -  майбутні травматологи, хірурги, функціональні спеціалісти з прекрасними знаннями з УЗ Діагностики, офтальмологи? Чи то, яких перехопили інші ЦРЛ нашого району? Підключіть краплину памʼяті і знайдете величезну купу спеціалістів навіть з прізвищами. Чому так?! Не знайшлось порозуміння, бажання, чи власної волі?

    Невже та молодь не могла б створити НАЙКРАЩУ МЕДИЦИНУ В РАЙОНІ, так само, як і освітню галузь, ЖКГ і так далі. Пригадуєте, як нам розповідала одна кандидат зі сталевими помідорами.  Де обіцяне житло для молодих лікарів? Де гідні обіцяні зарплати?

    Немає !!!

    Запитань більше ніж відповідей і не потрібно

    шукати пʼятого кутка, коли все видно без зайвих зусиль, як ту розтрощену міську лікарню з підготовленим, АКТУАЛЬНИМ, чудовим відділенням реабілітації та фаховими спеціалістами, яких вже й половини не залишилось. Як те, ще й досі незавершене відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги, яке залишилось спадком і тягарем від неперевершеного організатора, коли у ВСІХ !!!!!! ЦРЛ області подібні відділення працюють роками ….. і ще багато чого.

    Після важкого дня, приходить приємний відпочинок.

    Після ночі, завжди настає бажаний білий день.

    Ось і так буде в нашій лікарні. Вірю в те, як в нашу перемогу і сподіваюсь на краще по справжньому.

    Прийде час і він не за горами.

    Слава і честь!!!

keyboard_arrow_up