У відповідь на протести населення відносно постанови №932 "Про створення госпітальних округів" до Вінниці приїхав заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк. Для того, аби зустрітись з робочою групою, створеною головами міськ та райрад, депутатами облради, та з пресою.
Нагадаємо, 31 січня робоча група склала звернення до Кабміну та Верховної Ради про призупинення постанови "Про створення госпітальних округів". Це звернення має пройти (або не пройти) на сесії облради 3 лютого, після чого направиться до Києва. А до того замміністра Ковтонюк спробував пояснити вінничанам що на них очікує.
— Україна має дуже специфічну мережу лікарень, вона дуже велика, але не якісна, — говорить Павло Ковтонюк. — На жаль є багато лікарень, які лікарнями лише називаються.
Чому вводять госпітальні округи?
За словами Ковтонюка вже з цього року медицина країни переходить на нові принципи фінансування.
— Новий принцип полягає в тому щоб оплачувати кожну послугу, замість того аби отримувати просто стіни закладу, — говорить заступник міністра. — З 1 липня так буде працювати первинна медична допомога, а з 1 січня наступного 2018 року, цей принцип буде застосований до лікарень.
Для переходу на новий принцип фінансування лікарні потрібно підготувати. А саме відповісти на запитання — чи може медзаклад надавати достатню кількість послуг необхідної якості, аби отримувати від державного фонду страхування достатньо коштів?
За словами чиновника госпітальний округ це не територіальне об'єднання. Це об'єднання лікарень, які збираються разом і вирішують, яким чином побудувати маршрути пацієнтів між собою так, щоб цей пацієнт мав швидкий доступ до якісної медичної допомоги. Годинний доступ до базових стаціонарних послуг і двогодинний до більш спеціалізованих послуг.
— В медицині є така особливість — якість залежить від об'єму, тож коли в лікаря не має практики він починає втрачати свою кваліфікацію, — каже замміністра. — Якщо є ліжка та обладнання, це не означає що там є якісна послуга. Треба дивитись по об'ємам послуг, саме тому ми встановлюємо критерій по кількості населення (тому що кількість населення результує об'єм послуг). Наприклад, по Вінницькій області народжуваність складає 10 дітей на тисячу населення. Якщо ми беремо госпітальний округ в 200 тисяч людей, це означає що там народиться дві тисячі, це статистика. Головне питання — де вони народяться: в десяти лікарнях на двісті пологів, чи в одній на дві тисячі пологів. І тут ми підходимо до стандартів, які прив'язані до об'ємів... Є рекомендації всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), які закріплені в національних стандартах, вони говорять про те, що лікарні або відділення де приймають менше 400 пологів, є небезпечними для пацієнта. Не йдеться про те, що низька, чи не дуже хороша якість медичної допомоги, це небезпечно.
"Якщо говорити про європейські протоколи в розвинених країнах, наприклад в Британії, там зовсім інші стандарти. На 2016 - 2020 роки в стратегії Британії не дозволяється мати пологові будинки в яких менше 2000 пологів на рік. Чому такі цифри? Коли в лікарні менше 400 пологів — це означає, що в середньому в лікарні народжується одна дитина в день.
Якщо буде більш зрозумілий приклад з автомобілем: чи захотів би я ремонтувати авто на СТО, де ремонтна бригада бачить один автомобіль в день? Напевно ні.
Лікар який один раз в день бачить те, на що він вчився, то не дуже добре. Є стандарти, і ми повинні організувати всю систему так щоб їх дотримуватись. Якщо відверто, то по Вінницькій області та й не тільки, є дуже багато лікарень, які навіть до мінімальних стандартів ВООЗ не дотягують. Тож треба щось робити, аби ці лікарні розвивати, і госпітальний округ — то є інструмент. "
Інструмент, що працює в чотири етапи:
Якщо область не захоче мати госпітальні округи?
На це питання замміністра каже - «добре».
— Для нас госпітальні округи — це інструмент, який ми даємо, щоб підготувати лікарні до нової системи фінансування і до їх розвитку. Якщо лікарні в 2017 році готуватись до нової системи фінансування не хочуть, а також писати плани розвитку щоб подавати їх на інвестиції — це їх повне право, — каже Павло Ковтонюк.
Зрозуміло, що інвестицій просто не буде. І за це буде відповідати громада. Тому що за словами замміністра нові ролі в системі дуже прості — держава страхує, лікар лікує, громада господарює.
Інфраструктура в повному розпорядженні громад. Справа ж держави заплатити за послугу і гарантувати її якість.
І знову на прикладі пологового відділення:
— Якщо пологове відділення має 200 пологів, а норматив 400 і ВООЗ каже, що нижче цього показника то є небезпечно, чи повинен відповідальний розпорядник бюджетних коштів, якій оперує коштами платників податків, платити за таку послугу? Я думаю — ні, — говорить Ковтонюк. — Тому ми даємо громадам рік, аби ті написати план дій. Якщо громада каже «ми хочемо там пологове відділення» — будь-ласка доведіть до стандарту, а ми допоможемо.
Алгоритм дії Павло Ковтонюк дав один — зібратись фахівцям і подумати, як зробити так, щоб лікарня дотягнула до стандартів. Все.
Альона Рябоконь
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 40 від 3 жовтня 2024
Читати номер