Зберігся цікавий документ. Кому ми завдячуємо появою станції та містечка Козятин

Марія ЛЄХОВА

Сучасне депо, Поворотне коло

Козятинська міська ТГ опублікувала документ купчі-продажу ділянки землі, необхідної для потреб залізниці датований 15 грудня 1870 року. Також оприлюднили старі фото міста.

Архівний документ розшукала історик, педагог, краєзнавець, Почесний громадянин Козятина Зоя Вільчинська.

Знайомтеся з ним мовою оригіналу:

«Купча № 299 (Из переписной ведомости за 1870г.)

Відео дня

Лета 1870 Декабря в 15 день помещик Бердичевского уезда селения Козятина Мариан Осиповъ Васютинский продалъ я из означенной дачи моей, приобретенной по купчей крепости, совершенной в Киевской Палате Гражданского Суда 1 июня 1856 года, для устройства водоснабжения Казятинской станции Киево-Балтской железной дороги участок земли под здание водоподъемное и под самую станцию одну десятину 767 квадратных сажень с предоставлением на данной земле пользоваться всею протекающую в ее пределах водою для обеспечения ею сказанной станции. А взял я за эту землю 41 руб 36 коп. и за воду 1000 руб. А всего за землю и за воду 1041 руб. 36 коп. А как – то сей купчей назначенные угодья мои никому не угодны, незначимы и никому ж поэтому не радостны.

То если кто в подтверждение в отчуждении по сей купчее изменения угодья почему — либо станет вступаться. Я продавец и наследники мои несем в том и доводы и навсегда должны покупающую сторону или тех их вступающих убытков от того могущих произойти отчитать как следует по законам.

Помещик Марьян Осипов сын Васютинский руку приложил».

Старі фото міста підготувала директор Музею історії міста Лілія Макаревич. На них добре видно першу водонапірну вежу, що знаходиться й досі на території локомотивного депо. Вона була побудована разом з депо у 1871 р. й качала воду з нашої річки Гуйва. Саме з тих часів збереглася в народі назва Водокачка.

Ліворуч вдалині добре видно за депо першу водонапірну вежу 1871 р. забудови. Ближче сучасний перехід до міста і до будинку праворуч, який, за ствердженнями старожилів, побудований в першу світову війну, як шпиталь, а в повоєнний період-Залізничне училище №5:

На фото видно вдалині по центру першу водонапірну вежу, паровозне депо, ліворуч будинок станції товарної, а до будівництва нашого вокзалу-красеня (1888-1889 рр.) — станційне приміщення Козятина.

У своєму щоденнику згадує Михайло Грушевський, як перший вокзал, куди він приїздив з батьками, коли добиравися до діда у село Сестринівку:

Сучасний вигляд на локомотивне депо з пішохідного залізничного моста:

Річка Гуйва-Водокачка, з якої качали воду для обслуговування станції:

Мар’ян Васютинський, нагадаємо, володів землями нашого міста до революції. Він віддав частину своїх земель під забудову залізниці і клопотав про те, аби Козятину дали статус містечка. Проте поміщика розкуркулили і забрали його ферму.

Як це відбувалося, де розташовувалася ферма і що нам відомо про Васютинського — читайте у нашому матеріалі: