З редакційної пошти "RIA-Козятин": Нова міська влада: попередній діагноз – прогресуюча імпотенція

"Не знаю, як іншим, а мені невідомо, за які заслуги безкоштовно вкладають у поштову скриньку газету «13 округ». Сюжетний задум фотосесії нардепа Ю. в номері від 3 березня не залишає сумнівів у вагомості його політичної фігури: він і з Гройсманом на «ти», і Яценюку дохідливо пояснив, чому проголосував за його відставку, і Юлечку з Міжнародним жіночим днем привітав. Не вистачає світлини з Саакашвілі і Шустером,  але то так, на майбутнє.

Ну а ми — жертви безкоштовної преси — надивившись тих фото та прочитавши опуси ні від кого не залежних, а тому безумовно об’єктивних прес-служб,  маємо пройнятися щирою вдячністю до нашої місцевої влади за все, що вона, рідненька, для нас, убогих, робить.  Може, жителі Калинівки та Хмільника і мають на це підстави, тоді я за них радий. А ось із мене дурня робити не треба. Бо мої очі в Козятині бачать те, що бачать. Діяльність новозліпленої команди інакше як владною імпотенцією не назвеш, а це – упевнений курс на самоліквідацію.

На вибір багатьох із тих, що повірили О. Пузирю, вплинула його активна діяльність депутата-опозиціонера. Він аж зі штанів вистрибував, створюючи імідж «озабоченого» міськими проблемами молодого реформатора. На молодість і недосвідченість йому списали багато грішків: і скандал з підписами небіжчиків, і, як подейкують у народі, причетність до нелегального грального бізнесу, і партійну полігамію.  Ну чого не зробиш для  того, щоб твоя п’ята точка опинилася  у владному кріслі! Але чому перебування у цих кріслах чиїхось ж..п має перетворитися на суцільну ж…пу для  двадцятип’ятитисячного міста?

Чому я, як і переважна більшість містян, вже зараз ставлю хрест на проекті «Пузир енд компані»? Які симптоми владної імпотенції проявилися за чотири місяці подружнього життя мера з громадою міста? Про все по черзі.

«Свита делает короля»

Аксіома: навколо сильного лідера формується сильна команда. Слабкий же лідер гуртує «кишенькових» підданих, готових за почухування за вушком підтримати свого короля в усьому. Скільки шуму було з демократичним формуванням молодої команди однодумців-реформаторів! А закінчилося все великим пшиком: вакансії заповнюються партійними кон’юнктурниками пенсійного віку, здатними лише плітки на базарі збирати, політичними повіями чоловічої статі, колишніми районними функціонерами – клієнтами біржі та приятелями із сумнівно законним бізнесом. На справедливі закиди громади з цього приводу Пузир виправдовується: мовляв, молодь не проявляє активності. І правильно не проявляє! А хто при здоровому глузді добровільно погодиться брати участь у явно провальному мильнопузирному  проекті, поховавши тим самим своє політичне майбутнє в цьому місті?  

Пузир високий, йому видніше

Лише повний дебіл може вважати, що існує дві точки зору: його і неправильна. Посада міського голови в ідеалі виключає можливість перебування на ній дебіла. Апріорі це має бути людина з гнучким розумом, здатним з повагою сприйняти точку зору опонентів, компетентно обґрунтувати свою і прийняти рішення з урахуванням раціональних пропозицій з усіх сторін, навіть  опозиційних. Головне, щоб на користь громади. Позиція, яку зайняв О. Пузир у питанні залізничної лікарні, – якщо прес-центр міської ради висвітив її в «13 окрузі» правильно (а в цьому немає ніяких сумнівів) – характеризує нашого нового очільника швидше, як ображеного хлопчика: моя думка незаперечно правильна, а якась купка депутатів-опозиціонерів усе псує. Найцікавіше те, що в минулому скликанні сам Пузир був у когорті  інакомислячих. А тепер що: Пузиреві було можна, то Пилипчукові – зась? Адже одна справа – критикувати, а інша – брати на себе відповідальність. Тому ідею створення на базі залізничної лікарні міського центру первинної  медицини (запропоновану, до речі, головою ОДА В. Коровієм і юридично втілену при попередній каденції) Пузир подає як шкідливу для громади. Мовляв, не відремонтуємо дороги, не  зробимо освітлення. Але такий дешевий шантаж навряд чи буде сприйнятий громадою, тим більше, на темі  охорони здоров’я. Виходить, на преміювання Пузиря енд компані гроші є, на оплату послуг радників – будь ласка, на ремонти, телевізори, меблі у владні кабінети – скільки завгодно, а без лікарні  обійдемося?

«Много шума… и ничего»?

 Щодо публічних «зрєліщ», організованих уже під чутким керівництвом радників та секретаря М., то теж штанга. Усе місто завмерло в очікуванні розпіареного міською владою сюрпризу до 8 березня. Але при всій моїй повазі до Сашка Онофрійчука, його три пісні для мене особисто не стали достойною розв’язкою обіцяної  інтриги. Таких «сюрпризів» і при попередній владі вистачало. До того ж, на місці Сашка я б образився, якби мені, чоловіку, знак «За заслуги перед громадою» вручали під час свята на честь жінок. Поведінка ж мера на святковому концерті до 8 березня в окремих місцях більше нагадувала репризи шоумена.  Видно, відчуває, що після закінчення каденції (можливо навіть дострокового) єдиним видом діяльності для нього буде робота аніматора на корпоративах. Треба, щоправда, трохи попрактикуватися. Вигук «Гальорка, ви мене чуєте?» звучить уже майже по-голлівудськи, а від папірця-шпаргалки треба відмовитися.

Не по Саньке шапка?

Прискіпливий читач обов’язково скаже: ну що ви до хлопця через дрібниці вчепилися! Ще нічого зробити не  встиг, а ви його, як кошеня мордою… ну, в те саме. Уся проблема в тому, що чого не треба  робити, він встигає, а з тим серйозним і глобальним, що потрібно громаді – повна імпотенція. Для прикладу: з 1 липня набрав чинності закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який докорінно змінює систему утримання житлового фонду. У компетентного мера з сильною командою на цей час вже має бути розгорнута неформальна – очі в очі – робота з власниками багатоквартирних будинків з конкретними пропозиціями, має бути чітке бачення кількох варіантів майбутнього КП «Відродження». Інакше – стопроцентне повторення колапсу із залізничною лікарнею. У нашої потужної команди в цьому напрямі, як і в багатьох інших – плавний дрейф з маяченням проблеми на горизонті.

Шановний Олександре Дмитровичу!

Ви ще дуже недосвідчена людина, тому сприймаєте критику хворобливо, а гостре слівце – це засіб виховання влади суспільством. І вас ще треба виховувати. А як ви думали? Те, що перетворюється на друкований матеріал – це думка громади, і повірте, усно говорять ще й не те. І так буде продовжуватися, доки громада не побачить реальних справ. Ми дуже хочемо похвалити вас за чистіше місто, за скасування благодійних внесків, за відсутність бродячих тварин. Ви ж з Мафіком (даруйте за фамільярність) домовилися про спільну лікарню, може заодно обговорили б місце можливого розташування притулку для собак. Надворі  весна, його можна вже починати будувати. Незручні депутати заважають? Це ваші проблеми. Хоча для справжнього лідера це не проблема. А за критику на нас не ображайтеся. Ми, виборці, навіть ті, що за вас не голосували (і таких більшість), розраховували отримати у вашій особі кіндер-сюрприз. Уявіть розчарування, якщо у яйці виявиться пусто".

В. Громовий

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.