Вулиці, які є лише у Козятині

Більшість питомо козятинських вулиць названі на честь історичних постатей чи героїв війни не лише періоду СРСР, а й нашого часу. Одна з таких розташована у центрі Козятина. Це коротенький провулок біля Музичної школи, що веде до Великого базару.

До 2016 року це був провулок Колгоспний, названий так через те, що Великий базар, чи Центральний ринок колись називався «Колгоспним». Сьогодні цей провулок носить ім’я Вадима Наумова, сина України, що загинув на сході нашої держави в ході проведення антитерористичної операції.

Вадим народився у Росії, у віці 13 років разом із мамою переїхав до Козятина. Навчався у школі № 2, грав на гітарі у рок-гурті «Aros». У 2013-му його призвали на строкову службу, потім він потрапив у АТО.

Війна забрала його життя, коли йому було всього 22 роки. Військовий із позивним «Дозор» зник безвісти 1 вересня 2014 року, коли бойовики напали на блокпост, який він охороняв. Минули місяці, перш ніж Вадима опізнали за тестом ДНК.

У 2016 році у пам’ять про бійця провулок Колгоспний перейменували на провулок Вадима Наумова і встановили пам’ятний знак біля Музичної школи. Місце вибрали не випадково, адже колись там вчився Вадим.

Постаті дорадянського періоду

Ще одна суто козятинська вулиця — Валдаєвська. Вона розташована у східній частині міста, чи «на тій стороні», як звикли казати козятинчани. Її назвали на честь двох братів — Михайла і Василя Валдаєвих. Обидва працювали на залізниці.

У грудні 1905 року брати Валдаєви очолили страйк залізничників. Тоді на станції Козятин припинили працювати паровозники, телеграфісти, складачі, зціплювачі і стрілочники.

►Василь Валдаєв. Світлина з сайту Музею історії міста

►Михайло Валдаєв. Фото з сайту Музею історії міста

Разом з іншими демонстрантами брати Валдаєви 12 грудня заблокували поворотний круг локомотивного депо, аби не дати відправити вантаж на Сарни. За це їх розстріляли жандарми. Поховані Михайло і Василь Валдаєви на старому російському цвинтарі біля церкви Почаївської ікони Божої Матері.

Цікаво, що мешкали брати Валдаєви у будинку на вулиці Героїв Майдану, розстріляли їх на території локомотивного депо, що розташоване на провулку Деповському, але їх іменем назвали зовсім іншу вулицю.

У тому ж мікрорайоні розташована ще одна суто козятинська вулиця — Васьковського. Вона названа на честь козятинчанина Федора Васьковського. Він працював машиністом у паровозному депо.

Васьковський керував будівництвом бронепоїзду «3-ій Інтернаціонал». За допомогою цієї машини більшовики проривалися у населені пункти, які їм були непідконтрольні. А в роки Першої світової війни, коли німецькі війська зайняли Козятин, Федір Васьковський був одним із організаторів страйку проти окупації.

►Фото з сайту Музею історії міста

Друга світова

У різних куточках нашої країни є чимало вулиць, названих на честь військ, що звільняли міста і села від німців під час Другої світової війни. У Первомайську, що на Миколаївщині, є вулиця 8-ої Повітряно-Десантної Дивізії. У місті Кодима, що на Одещині, є вулиця 8-ої Гвардійської танкової дивізії. І лише у Козятині є вулиця 8-ма Гвардійська. Розташована вона на ПРБ.

Цю вулицю нашого міста назвали на честь 8-го Гвардійського механізованого корпусу, щоправда повна його назва значно довша. Війська цього корпусу у 1943 році звільнили Козятин від німців у ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції.

До складу вищезгаданого корпусу входила 1-ша Гвардійська танкова бригада. У її лавах був лейтенант Георгій Бессарабов. Він загинув у боях за наше місто.

Одна з вулиць у Козятині, недалеко від центру, названа його ім’ям. І це теж суто козятинська вулиця.

Вулиці-однофамільці

Є декілька козятинських вулиць, які мають своїх «однофамільців» у інших містах і селах. Чому однофамільців? Тому що названі на честь різних людей, які мали однакове прізвище. Одна з таких у самісінькому центрі міста. Це — вулиця Склярова.

Цю вулицю у Козятині назвали на честь Івана Склярова, Героя Радянського Союзу. Він народився у Слов’янську, що на Донеччині. Був учасником Другої світової.

►Світлина з сайту Козятинської міської ради

Коли війна закінчилася, переїхав разом із дружиною до Козятина, влаштувався працювати на залізницю. Помер у нашому місті, похований на Міському цвинтарі, що в народі називають Кирикеша.

Ще одне місто, де є вулиця Склярова — Харцизьк Донецької області. Щоправда, названа на честь не Івана, а Олексія Склярова. Він був секретарем комсомольського осередку у Харцизьку. Ще одна вулиця Склярова є у смт Ромодан Миргородського району Полтавської області. Вона названа на честь Сергія Склярова, полковника, який брав участь у визволенні Ромодану від німців.

Є ще дві козятинські вулиці, які мають однофамільців. Одна з них розташована у західній частині міста, одразу за автостанцією. Це вулиця Кондрацького.

Вона названа на честь підпільника Григорія Кондрацького, який напередодні Другої світової війни переїхав до нашого міста і влаштувався у локомотивне депо.

►Світлина з сайту Музею історії міста

Коли німці окупували Козятин, Григорій Кондрацький вступив до підпільної організації «Залізничник» і разом з однодумцями влаштовував диверсії. За це його привселюдно стратили разом із іншим підпільником, Іваном Сербіним.

►Іван Сербін з дружиною Іриною. Фото з сайту Музею історії міста

На його честь назвали одну з вулиць «на тій стороні», що починається від ДН-2. До речі, Сербін разом із дружиною мешкав саме на тій вулиці.

Ще одна вулиця Сербіна є у місті Дергачі, що на Харківщині. Проте її назвали на честь не Івана, а Сергія Сербіна. Він був учасником війни в Афганістані, загинув у бою. Так само є ще одна вулиця Кондрацького. Вона розташована у селі Хащувате, що на Кіровоградщині. Названа на честь силача Бориса Кондрацького, який народився у Хащуватому у 1882 році й брав участь у міжнародних змаганнях, а пізніше став першим головою місцевого революційного комітету.

Читайте також:

Як змінювалася головна вулиця міста впродовж років

Вулиця Пилипа Орлика понад 100 років тому

Вулиця Січових Стрільців сто років тому

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.