Україна здобула історичну золоту медаль!

Наші легкоатлети переписали історію. Вперше українець виграв золоту медаль у спортивній ходьбі на 50 кілометрів! Вперше ми взяли золото у цій дисципліні в команді!

Хоча почалися для нас змагання за Кубок Європи у Чехії не надто оптимістично. Українці відстали від групи лідерів, а італійця, який добряче рвонув зі старту, взагалі втратили з виду. Але вже після екватору дистанції наші Ігор Главан та Іван Банзерук вийшли уперід і на фінішних кілометрах інтрига була лише одна - хто з цих двох українців візьме золото, а хто срібло.

У підсумку першим 50-кілометрову дистанцію з часом 3 години 48 хвилин і 15 секунд пройшов Іван Банзерук і саме він став автором історичного для України золота в індивідуальному заліку.

- Чи міг від нас втекти італієць? Та я вас прошу, - впевнено і радісно каже  Іван Банзерук. - Ми з Ігорем все контролювали. Ми бачили, як він рвонув зі старту, але... Ми з Ігорем йшли поряд і спілкувалися між собою, мовляв, подивимось, на скільки його вистарчить. Він взяв зависокий темп, як для такої тривалої дистанції, зашвидко переключився і після 40-го кілометру ми його просто "з"їли".

- Така впевненість у вас була завжди?

- У нас після 42-го кілометру настає критичний момент. Голова ще ніби працює, але ноги вже не слухаються. І це триває десь до 48-го кілометру. У цю мить себе дуже важко контролювати і впевненості, що ти це витримаєш, звісно, немає. Під час цих шести кілометрів просто жити не хочеться (усміхається). А тоді приходить усвідомлення, що до фінішу залишилось якихось два кілометри, виростають крила і ти долітаєш до "стрічки".

- Не виникає бажання перейти з ходьби на біг?

- Та ніби хочеться, але повернутися з бігу на ходьбу дуже важко. До того ж у нас строго слідкують за технікою. Два попередження і після третього тебе дискваліфіковують. І таких дискваліфікацій було в Чехії багато.

- Скільки часу готуєтесь до такої дистанції?

- Приблизно три місяці. Була і важко фізична робота і вуглефодна дієта. Ми всі четверо за три дні до старту почали більше налягати на мед, шоколад, бісквіт, енергетичні батончики. І це дуже допомогло. Десь на 30-му кілометрі мій організм перемкнувся саме на вуглеводний запас енергії і на ньому я "доїхав" до фінішу. У цей момент відчуваєш полегшення, але тут теж слід себе контролювати. Якщо засильно додаш обертів, то на "вуглеводі" можна і не фінішувати.

- Це все харчування купуєте за власні кошти?

- Ні. На останні дні підготовки ми заїхали на базу у Конча-Заспу. І там нас забезпечили і шоколадом, і всім іншим необхідним харчуванням.

- На якому кілометрі прийшло розуміння, що золото ваше?

- Коли ми з Ігорем "відчепили" італійця я вже розумів, що золото поїде в Україну. Залишалось лише з"ясувати хто його повезе. Я вирвався уперід від Ігоря на 40 секунд і намагався тримати цю перевагу. І лише десь за два кілометри до фінішу я зрозумів, що мій товариш, а в даному випадку суперник, мене вже не наздожене.

Насправді в нас з Ігорем вже тривала "заруба". То він у мене виграє, то я у нього. І це чудово, що у нас в команді є така конкуренція, вона мотивує до кращих результатів.

- Показаний вами в Чехії час хороший?

- Це вже з якого боку подивитися. Тут ми йшли не на час, а на перемогу. Я ще мав запас сили, бо вже проходив 50-ку на три хвилини швидше. Якщо поділити дистанцію на дві частини, то багато часу я втратив у першій половині, коли ми з Ігорем обрали помірний темп ходьби. А ось другу половину дистанції я промчав просто з божевільним часом. Сам від себе такого не очікував.

- Як почуваєтесь після змагання?

- Ой... Ноги болять неймовірно. Але це природньо і передбачувано. Нам дали тиждень перепочити і далі до роботи. У серпні у нас чемпіонат світу в Лондоні і я йтиму там 50 кілометрів.

Джерело: http://plussport.com.ua

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.