У Непедівці провели в останню дорогу Аріну, вбиту ворожим дроном

Вячеслав Гончарук

У вівторок, 3 листопада, Козятинська і Глуховецька громади прощалися з дитям, яку всі любили. 1 листопада Аріна загинула під ворожої атаки на Козятин. До рідного дому її привезли на другий день після трагедії. А у вівторок Аріну прийшли провести в останню дорогу рідні, близькі, друзі, однокласники, учні Козятинських шкіл та Непедівського навчального закладу, Департамент освіти, керівництво громад і ті, хто до цього Аріну не знав

На подвір'ї родини Підручних було багатолюдно. Простора хата батьків загиблої дівчини не могла вмістити всіх бажаючих схилити голову над труною восьмикласниці Козятинського ліцею № 2. Те, що це була обдарована природним даром та талантом і самими позитивними якостями дитина, розповіла нам класний керівник Аріни Ольга Царук.

Серед найбільших мрій Аріни була поїздка до США по обміну досвідом. Це нам стало відомо з розповіді подруги по класу Ярослави Поліщук.

Сердешно тепло про Аріну розповідали сусіди родини Підручних.

— Аріна — це великий позитив буквально у всьому. Винятково ввічлива, математик від природи, помічниця мамі, одним словом — загальний позитив. Лелеки кубло біля неї не просто так звели. Вона ними дуже тішилась. Постоїть, поговорить з ними, рюкзак — на плечі, навушники — у вуха і пішла. То в Бердичів поїхала, то в Козятин на гурток, то брати участь у місцевій самодіяльності, — казали сусіди.

Щохвилини до будинку загиблої підходили нові люди і всі вони без винятку тримали в руках квіти.

В призначений час стала формуватися траурна колона, попереду якої несли хрест, гільце зі стрічками, портрет вбитої дівчини, короваї та корзини квітів.

В супроводі священників Вінницько - Барської єпархії Козятинського округу отця Валерія і отця Димитрія процесія рушила до храму спасителя Миколи Чудотворця.

Там настоятель храму благочинний Вінницько-Барської єпархії, митроморфний протоієрей Валерій Кушнір за участі отця Димитрія, отця Олега та отця Олексія провели відспівування невинно убієнної дитини. По завершенні чину похорон отець Валерій звернувся до всіх присутніх, щоб звернутися до Бога з спільною молитвою.

З церкви процесія рушила до місця вічного спочинку на сільському кладовищі. Там за Аріною пройшов мітинг-реквієм. Відкрила його староста села Галина Горніюк і почала його віршем:

Гинуть діти в Україні

В Бучі, Сумах, Ірпіні

Як це можна пережити

Ви скажіть, скажіть мені.

В Маріуполі Херсоні

Наче у страшному сні

Наші Янголи маленькі

Муки терплять без вини.

Привітавшись з усіма, староста села перейшла до біографії Аріни.

— Аріна народилася 4 травня 2013 року в прекрасній сім'ї Андрія та Алли жителів села Непедівки. З раннього дитинства дівчина не була обділена великою любов'ю та турботою своїх батьків. Вона ніби випромінювала особливе світло та зацікавлено сприймала навколишній світ, який щоразу відкривав перед Аріною свої обійми. У 2019 році дівчина вступає до Непедівського ліцею, який успішно закінчила у 2023 році. Ця обдарована дитина не просто навчалася за шкільною програмою, а й опанувала нові знання, паралельно й успішно навчалася у приватній школі в Бердичеві, де з відзнакою опанувала ментальну арифметику.

Перейшовши до 5-го класу Козятинського ліцею №2, Аріна швидко стала душею колективу та лідером класу. Була незмінною відмінницею та старостою класу, мала блискучі успіхи з точних і природничих наук — математики, фізики, хімії та біології, постійно брала участь та перемагала в олімпіадах. Попри насичене навчання, Аріна встигала займалася в гуртках, відвідувала недільну школу християн-п'ятидесятників у Козятині, була товариською, щирою, мала багато друзів і безмежно любила свого молодшого братика Арсена. Успішно навчалася англійській мові і мріяла поїхати навчатися за кордон.

Того злощасного недільного дня Аріна поспішала на зустріч з подругою. Вона мала плани на вечір та на майбутнє. Але її вбила росія. Аріна навіть не відчула болю, лише серце розірвалось на шматки. Коли за неї вирішили долю. Шахед скажений відірвав життя, — сказала ведуча і запросила до слова селищного голову Олександра Амонса. Ледь стримуючи сльози він говорив про підлість північного сусіда. І сказав, що кацапи які забрали молоде життя ніколи нам не були друзями. Вклонився родині загиблої дівчини і закликав присутніх пом’янути Аріну і всіх українців, які загинули у війні, хвилиною мовчання, стоячи на колінах.

Слово мали секретар Козятинської ради Ірина Репало, директор ліцею №2 Наталія Міськова та отець Валерій. А староста села зачитала вірш, який був написаний спеціально для убієнної дівчини.