То чи шкідлива фотографія?

У Древньому Китаї вірили, що крім тіла та душі, в людини є щось проміжне - невидимий двійник, в якому зосереджена життєва сила. Її називають “Ка”. Необхідно, щоб це “Ка” завжди було в своїй тілесній оболонці, тоді душа відчуває себе впевнено і спокійно. У зв’язку з цим біля покійника в гробницю клали або портрет, або скульптурне його зображення, куди оте “Ка” й переходило після смерті тіла.

Те ж саме робили і в Древньому Єгипті. На одній із скульптур цариці Нефертіті, яка дійшла до нашого часу, у лівій очниці відсутнє око. Дослідженням встановлено, що в час виготовлення скульптури Нефертіті була ще живою. За релігійними переконаннями єгипетських жерців, портрет чи скульптура, яка дивиться, може віднімати частину душі у ще живого її натурщика.

У різних частинах світу люди давно запримітили, що копія людини - фотографія, намальований портрет - приносить шкоду його організму, який ще живе. У зв’язку з цим учені Каїрського університету зробили експеримент: декілька сотень добровольців щоденно фотографувалися протягом якогось часу. Виявилося, що їхні життєві сили поступово танули, а фотознімки робилися все чіткішими. Вчені дійшли висновку, що фотографії дійсно приносять людям шкоду.

У багатьох країнах запримітили: коли хтось помирає, його фотографії незрозумілим чином видозмінюються. Тому-то мандрівники в Тібет стикаються з явним не бажанням тібетців фотографуватися. Вони твердять, що фото шкідливе для життя.

Дійшли до нас і такі суперечливі повідомлення. Портрети знаменитого художника Іллі Рєпіна були свого роду вбивцями натурщиків. Після змалювання ним Мусоргського, Писемського, Тютчева, а також прем’єр-міністра Столипіна, позувачі несподівано швидко помирали. Хоча Столипін помер насильницькою смертю, але і його зараховують до цієї плеяди.

Доведено, однак, що не кожен портрет убиває того, хто на ньому зображений. Наприклад, Лев Толстой після намалювання його портрета Рєпіним прожив ще 23 роки. А Д. Яворницький, якого Рєпін намалював на картині “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”, прожив після її написання ще 49 років. Про це явище кажуть так: в одних людей біополе сильне, в інших слабеньке. Люди зі слабким біополем більш вразливі від дії всіляких трансцендентних сил. Багато спостережень доводять, що невидима життєва сила, оте “Ка” якось частково дійсно переходить у фотографію, портрет чи скульптурне зображення ще живого оригіналу і таким чином ослаблює його організм.

Це явище є неймовірним, але поки що ми не можемо його ні підтвердити, ні спростувати. А. Ахматова у зв’язку з цим писала: “Коли людина помирає, її портрети змінюються. Я помітила це, повернувшись із похорону одного поета”.

За матеріалами друкованих видань підготував Михайло Джміль

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.