Проблеми молодих сімей

Перші в Європі
За даними держкомстату, минулого року, на майже 300 тис. укладених шлюбів в Україні припадає понад 130 тисяч розлучень (40%). Враховуючи цивільні шлюби, відсоток досягає до шістдесяти. Що в загальному є найвищим у Європі. За даними соціологів, "пік розлучень" припадає на перші роки подружнього життя, від трьох місяців до півтора року.

Соціологічне опитування
Ми запитали молодих козятинчан, чи задоволені вони своїм сімейним життям? Із п’ятдесяти опитаних пар, 10 сімей задоволені своїм життям, незважаючи ні на що. По п'ять сімейних пар на перше місце ставлять відсутність власного житла, сімейний достаток, надмірне захоплення спиртним, відсутність першої або другої дитини. Ще десять пар знаходяться на стадії розлучення. При цьому для восьми сімей, це вже не перший шлюб. А на дванадцять сімей чекає пасивне розлучення через виїзд за кордон.

Жорстока реальність
На сьогодні молоді сімейні пари не в змозі самостійно влаштувати своє благополуччя. І на це є ряд своїх причин. Найперше - це адаптація до сьогодення. Якщо ми не думаємо про своє майбутнє, це не значить, що хтось не думає за нас. Так, нам пропонують розваги та мультимедіа, замість сімейного щастя та спорту. Нам пропонують роботу за кордоном, а не вдома. Нам обмежують доступ до дешевого житла, щоб збудувати власне - дорогі будматеріали. Нас змушують одягатися в "секундах", обмежуючи доступ до якісного та дешевшого українського одягу. Відсутність дешевих кредитів "маскують" під дорогі споживчі кредити. Відмивають кошти на "зелених кредитах". А напівзаконні "мікрокредитування ломбардами" провокує злиденність та крадіжки. У загальному, це штовхає людей до крайніх заходів: фіктивних розлучень, для отримання допомоги від держави, нелегальної роботи, грабунку. Інколи навіть - до абортів або торгівлі дітьми.

Вихід є завжди
Мудрі люди кажуть: "життя можна змінити, доки живий". Тому, як би не було важко, лише нам вирішувати, як, де і з ким ми будемо жити. Так було важко нашим батькам, ще важче дідусям та бабусям і їх батькам. Але ж це не завадило їм створити повноцінні сім’ї. А що і хто ж тоді заважає нам? Лише наші стереотипи, байдужість, розбещеність, погані звички. Інколи заважають батьки, інколи обставини довкола або просто - везіння. Усе це не більше, як окремі фактори впливу, які можна змінити. Головне - бажання.

Коли ми були молодими
Молодість – це найкращий період нашого життя. І не важливо, що в ньому було, правильні чи неправильні вчинки. Шлюби чи розлучення. Участі в олімпіадах чи конференціях, або здебільшого вечорниці. Усі ми згадуємо її однаково із захопленням: "коли ми були молодими". Це період нашого життя, який не можливо, ані викреслити, ані пережити знову. Та й навіщо? Що було, те було. У цей період ми вперше даруємо або отримуємо квіти, вперше закохуємось, вперше одружуємось, вперше стаємо батьками! І тут настає вибір: сім’я чи друзі, робота чи розваги, діти чи подруги. І таких протиріч буде безліч.

Час невблаганний, він бере своє. І виграє той, хто залишається із сім’єю, хто має постійну хорошу роботу, дітей, житло, інше майно.

Побільше оптимізму

Один старий дідусь, згадуючи прожите життя, запитує себе: “Чому мені шістдесят, а в мене немає внуків? Чому в п’ятдесят в мене не було будинку? Чому в сорок в мене не було автомобіля? Чому в тридцять в мене не було дітей? А що ж я робив у двадцять?”
То ж давайте жити так, щоб кожну хвилину нашого життя було чим гордитися за себе та свою сім’ю. А кожний прожитий рік ми лише згадували, що нам уже вдалося, та чого можна досягнути в майбутньому.

Віталій Креденцер

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.