- Інформагентство RIA
- access_time
До редакції звернувся мешканець села Махаринці Володимир Сергійчук. Він розповів, що мешканці вулиці Миру, що живуть “на горбі” в районі колишнього заводу, потерпають від щоденного спалювання сміттєзвалищ. Виявляється, їх там аж п’ять. Називають ці штучні “клумби” гноярками. Влада на місці не вирішує питання вивозу відходів. Люди все звозять на ці стихійні сміттєзвалища. Та ще й підпалюють.
Відреагувати на звернення громадян для журналістів газети “RIA-Козятин” — як закон. І ми знову побували в Махаринцях.
На запитання до сільської голови, чи відома для неї ситуація із спалюванням сміття на горбі “Фінляндія” (так називають у селі цю місцевість) Наталія Вікторівна відповіла, що перший раз чує таку інформацію (?!). І для переконливості своїх слів зателефонувала до ніби як відповідальних осіб згаданого району. Ті відповіли, що це якесь непорозуміння. Ніхто тут ніколи нічого не спалює...
Можливо, в керманички села Махаринці є підстави довіряти своїм посадовцям. Та ми ні голові села, ні людям, яким вона телефонувала, не повірили.
Те, що в Махаринцях щось часто спалюють, з сільської ради може й не видно. Та добре видно з циганського хутора і району “Білої казарми”, що в місті Козятині. Видно з Козятина, що близько біля труби розваленого цукрового заводу часто підпалюють декілька вогнищ. І диму від них вистачає всім.
Та одна справа бачити щось здалеку, а інша — побачити, де палять. Побувавши на знаменитому горбі “Фінляндія”, бачиш, як тут закінчилася хороша дорога. Піднявшись вище, побачили маленьке господарське містечко без ознак цивілізації, яке потопає в смітті. Мешканці цієї частини села не хочуть жити серед сміттезвалищ і все, що горить, спалюють. Отже, на горбі не живуть, а виживають.
Виходить, що Махаринці розділені на дві частини. У одному районі села, як кажуть в народі, шик, блиск, красота і усі всім задоволені. А в іншому, що нарекли “горбом Фінляндії” одні гноярки зі сміттям. Щоправда є тут дитячий садочок. Садочок хороший і дітки тут славні. Якраз саме те місце, куди можна запросити гостей і приїжджі делегації. А піднятись трохи вище владі села чи то важко,чи не хоче своїми очима бачити той жах, який після зливи 27 липня стікав у ставок, який поки що ще називається “Заводським”. Якби хтось, крім мешканців села, бачив, як той жах забруднював водне середовище Козятинського краю. Та мабуть скоро самі люди переіменують його, якщо влада села не наведе лад на вулиці Миру з вивозом побутових відходів.
У жителів “Горба” ще є багато запитань до влади села. Та хочеться вірити, що Наталія Вікторівна зі своєю командою вислухає своїх односельців і наведуть лад. Тоді можливо і сільський голова зрозуміє, що газета “RIA-Козятин” не матеріал для газети в Махаринцях шукає, а прагне відновити справедливість. І поки будуть такі керівники як у селі Махаринці, матеріалу для газети вистачить з запасом.
Артем ДЕНИСЕНКО
