Одноразова монетизація субсидій не вирішить проблему історичної заборгованості за газ

Рішення про зменшення, принаймні формально, соціальних норм споживання енергії є частиною реалізації урядом давно назрілих кроків з оптимізації підтримки населення у частині сплати за житлово-комунальні послуги. Про необхідність зменшення нормативів експерти говорили дуже давно, тому з цієї точки зору рішення є позитивним.

На кількість субсидіантів — за виключенням тих домогосподарств, чиє співвідношення сукупного доходу до витрат на комунальні послуги знаходяться на межі права на субсидію — саме це рішення суттєво не вплине. А от розмір субсидії може дещо знизитися. Втім, оскільки нормативи були відкориговані лише на 10-20 відсотків, драматичних змін субсидії не зазнають.

Перші ж дії з монетизації субсидій, так само очікуваної довго і напружено, більше схожі на намір заробити політичні бали, ніж на впровадження структурної та послідовної політики. Чисельні групи радників, включаючи представників міжнародних фінансових організацій, підкреслювали необхідність ґрунтовної роботи з монетизації субсидій на тепло (основна проблема на сьогодні, з огляду на підвищену ціну на газ та обсяги заборгованості за постачання газу перед Нафтогазом) спочатку на рівні підприємств ТКЕ, і потім для кінцевих споживачів.

Одноразова компенсація (поки що мова йде саме про такий підхід) зекономлених коштів за опалювальний сезон, який вже минув, хоч і явно є позитивний кроком, навряд створить тривалий ефект на майбутнє. Так само це не сприятиме появі на рахунках комунальних підприємств з теплопостачання "живих грошей", що є умовою для врегулювання історичної заборгованості за газ і стимулювання майбутнього залучення на ринок нових гравців з приватного сектору.

Питання енергозбереження та енергоефективності часто передбачають важливі, з точки зору поведінки та інвестицій, рішення споживачів – утеплення, енергоефективне обладнання, енергомодернізація мереж коштують недешево, а ощадливе споживання вимагає значну зміну у психології дорослих людей. Саме тому державна політика, покликана стимулювати населення до такої моделі поведінки та інвестування, має бути дуже послідовною і розрахованою на багато років наперед. Прийняття рішень щодо монетизації залишків за один сезон заднім числом явно не є прикладом такої політики.

Неодмінною умовою отримання для споживачів частини субсидії за ощадливе споживання мав би бути належний облік такого споживання, що необхідно для фіксації економії.

У цьому аспекті ті рішення, прийняття яких було анонсовано, могли б певною мірою стимулюватимуть домогосподарства до встановлення індивідуальних лічильників, оскільки субсидіанти без них не зможуть підтвердити фактичну економію і не відчують жодного покращення на даному етапі. Це буде однозначно конструктивним наслідком, що може призвести до ще більш позитивних результатів за умови прийняття відповідного рамкового Закону "Про комерційний облік комунальних послуг", який давно "завис" у Верховній Раді між першим та другим читаннями.

Денис Назаренко, фахівець програм з європейської інтеграції DixiGroup, магістр Права та регулювання у сфері енергетики Університету Данді, Шотландія (2016).

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.