Козятину — 140 років!

7 липня  Козятин святкує свій ювілей — 140-річницю від дня народження. Козятин — важлива вузлова станція Південно-Західної залізниці. Козятин — місто обласного значення, адміністративний центр.
За версією одного з краєзнавців пана Мельника, назва нашого міста  походить від словосполучень коз- козак (вільна людина), яти-н (володіння), тобто козацьке володіння. Існує й, не менш цікава, інша версія. У словнику Королівства Польського вказано, що до визвольних війн Козятин носив назву Гуйва, як і річка, на якій місто розмістилося. Надзвичайно поширену серед місцевого населення версію з приводу кози і тина слід відхилити, переклавши назву міста на російську мову — Казатин.
Виникненню передувало будівництво залізниці
Розпочате влітку 1866 року будівництво Києво-Балтської (Одеської) залізниці передувало виникненню нашого міста. Вже через чотири роки перший пасажирський потяг відправився зі станції Київ на Балту. Існує переказ, що дійшов до наших днів з вуст місцевого старожила Арона Кукшпана, що володар земель доклав чимало зусиль і навіть дав відповідним чиновникам хабара, щоб проект прокладання залізниці проходив саме через його заболочені землі, непридатні для землеробства...
У першу чергу було прокладено залізничну гілку Козятин-Погребище-Сарни-Умань, а у липні 1870 р. Козятин–Бердичів. Для потужної її експлуатації збудували паровозне депо з водогінною баштою на його території, котра качала воду із місцевої річки Гуйва. Саме з того часу водоймище перейменували у Водокачку. 
Завдяки розбудові станції, Козятин стає для держави вигідним стратегічним об’єктом і тому тут розміщуються у 1874 р. військові склади і казарми з бойовими та продовольчими припасами, на випадок бойових дій розміщення тимчасових шпиталів. Відводяться ділянки під забудову як приватних, так і громадських будівель. З метою закріплення на залізниці кваліфікованих спеціалістів-залізничників правління виділяло безкоштовно півдесятини землі.
Уже з перших років свого існування околишнє населення і селище Козятин належало до числа найбагатших місцевостей Київської губернії. Виникла потреба у влаштуванні щотижневих по четвергах ярмарок. Під забудову базарної площі господар-землевласник Мар’ян Васютинський  виділив дві десятини землі. У 1878 році відкрито однокласне міністерське залізничне училище. Почали функціонувати земська та відділкова лікарні. В 1884 р. розпочав функціонувати Козятинський пивзавод. Далі розпочалося будівництво  кооптаху (м’ясокомбінату), який функціонує і по цей день.
Про бойові дії на наших землях
Найжорстокішим режимом був для козятинців період фашистської окупації з 15 липня 1941 по 28 грудня 1943 р. Уже в перші дні війни  найбільший залізничний центр Козятин зазнав нищівних атак нацистською авіацією. Під свист бомб, ризикуючи життям, залізничники швидко відновлювали зруйновані колії, забезпечували своєчасний рух військових вантажів, евакуацію людей та технічного устаткування.
За останніми архівними даними, понад  7000 тисяч бійців і командирів Червоної Армії, що  потрапили до табору для військовополонених, були закатовані чи  загинули від важкої праці, голоду та холоду. Інші були перевезені до Бердичева. В Козятині табір розміщався в районі ПРБ  на території сучасного розміщення організацій БМЕУ.

Визвольну ходу по нашому краю і Козятину розпочато з Житомирсько-Бердичівської наступальної операції Першим Українським фронтом (командуючий генерал армії М.Ф. Ватутін), Першою Гвардійською танковою армією, частин 8-го Гвардійського механізованого корпусу (командуючий генерал-майор Семен Мойсеєвич Кривошеїн). Спроби ворога зупинити їхній наступ зазнали поразки...
Сучасне місто
У різних сферах економіки у Козятині зайнято більше 10 тисяч населення. Середня заробітна плата по місту складає 3362  грн. 
У місті зареєстровано понад 1 000 безробітних,  в працездатному віці знаходиться близько 14 тис. жителів.
Основну зайнятість жителів Козятина забезпечують підприємства залізничного транспорту. Найбільші з них — Локомотивне депо імені братів Валдаєвих (засноване в 1871 р.) та ремонтне і експлуатаційне вагонне депо. Основними промисловими підприємствами являються хлібзавод, швейна фабрика, м'ясокомбінат (окрім готових до вживання ковбасних виробів і консервів виробляє котлети для гамбургерів мережі закладів громадського харчування «Макдоналдс» в Україні).
У місті функціонує три ринки, понад 200 магазинів. Надають послуги більше 35 закладів громадського харчування, три фотосалони, два комбінати служби побуту, 23 аптеки і аптечних кіосків, 24 перукарні. Їх кількість постійно змінюється за рахунок розвитку міста.
Житловий фонд міста складають понад 200 багатоповерхових будинків. У приватному секторі знаходиться 4 500 будинків.
У місті функціонують шість загальноосвітніх закладів, музична школа, сім дошкільних учбових закладів, Центр дитячої і юнацької творчості, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа.  Також гордість міста — Міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту, в якому навчається понад 1500 cтудентів.
У місті працюють дві лікарні на 420 місць (відділкова лікарня на 180 місць і районна лікарня на 240 місць).
Козятинський вокзал являється пам’ятником архітектури кінця 19 століття. До пам’яток відносяться також загальноосвітня школа № 2, Державний музей історії міста та Пам'ятник Михайлу Грушевському...
Вітаючи сьогодні рідне місто з Днем народження, хочеться побажати його жителям здоров’я, достатку та кохання!!!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.