Інсульт на Катукова

Десь о 13-ій до нього викликали екстрену медичну допомогу. Швидка приїхала, оглянули пацієнта, поміряли тиск. Він показав 240 на 120. Зробили лікарі внутрішньовенну ін’єкцію.

— Через хвилин 10 переміряли тиск, який був за 200. Вирішили лікарі, що тиск падає та й поїхали.

Під вечір нашому співрозмовнику стало зовсім зле. Викликали знову “невідкладну”. Медики приїхали і госпіталізували хворого з підозрою на інсульт. Прямо в кареті швидкої стали надавати пацієнту медичну допомогу. Тільки на тій дорозі, що є на подвір’ї будинку, це було неможливо. Попасти в вену при русі автівки з хрестиком на хорошій дорозі для людей в червоних комбінезонах складнісь не велика. А от ловити по салону санітарки медикаменти при крапельниці, виявилось для медиків складніше. Автівку на ямах штовхало в різні боки. Як тут щось робити біля хворого, коли самому потрібно за щось триматися, щоб не розбити власного лоба. Минувши ями подвір’я згаданого будинку, медики впоралися зі своїм завданням, хворий вже втратив свідомість. Так доставили Миколу Івановича в лікарню.

Десять днів, проведених в лікарні, повернули нашого героя, хоч і не до звичного ритму життя та він на ноги підвівся. Тільки після пережитого ставить собі питання, чому його не госпіталізували за першим викликом? Адже передінсультний стан у нього був наяву.

І за дорогу, якою його везли, забути не може. Не за себе піклується. Каже: “Не доведи Господи, комусь відчути той маршрут, яким до лікарні мене везли”.

Іван Остапчук

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.