74-річна мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової «От Донецка до Кремля — это русская земля»

Слухай, Віка Циганова, про що буде тут розмова:

Від донецька до Кремля — українська це земля.

Наш князь Юрій Долгорукий підкорив болота, луки.

Він Москву вам заснував, щоб нечистий вас забрав!

Ще в Москві хор жаб співав,

Київ наш вже процвітав.

Жаль, що путін це не знає, на Вкраїну зазіхає.

Де стояли шахт громади, він поставив свої «Гради».

Там, де соняшник в нас ріс,

Поле топчуть «Стрілок», «Біс».

Де були сади, левади, зараз там його гармати.

Де хліба росли високі, вирви там навкруг глибокі.

Де малеча тягла санки —

Розчавили гірки танки.

Розбомбив він наші хати, вимусив людей страждати.

Надсила на нас конвої найсучаснішої зброї.

Він мінує лани чисті — так робили лиш фашисти.

Ллється кров в моїй країні та не вмерти Україні,

На здамо землі ні клапоть —

Пам’ятай це, руський лапоть!

Вірю, знаю — прийде час, відповість він за Донбас,

За землю мою святую, за пролиту кров людськую,

За могили в чистім полі, за всі зламанії долі,

За скалічених людей і за смерть малих дітей.

Чуєш, Віко, стерво сите, Україну вам не вбити!

І земля моя, Донбас, прокляла давно вже вас.

Я благаю на колінах: «Мир дай, Боже, Україні!».

Щастя дай захисникам, її донькам і синам.

Матір Божа, я благаю, спокій дай моєму краю,

Дай загиблим місце в раю — я молю тебе, благаю!

Путіна я проклинаю, «щоб ти здох», йому бажаю.

В небуття підуть кобзони, путіни і циганови,

Та залишиться країна, наша ненька Україна.

Вільная і працьовита, не раз кровію полита.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.