Добре, що мама попросила дочку замовити саджанці, бо інакше б потрапила в халепу

• Звичайна спроба онлайн-шопінгу ледь не обернулася проблемою.
• Саджанці персиків хотіла замовити мешканка нашого району на сайті.
• Коли оформляла замовлення, зрозуміла, що це зовсім не інтернет-магазин

Цю історію нам розповіла мешканка нашого району Марія. Її мама, гортаючи стрічку в ТікТок, часто натрапляла на короткі відео про саджанці. На цих роликах показували рослини, детально все розповідали і пропонували придбати. Продавці на відео обіцяли прийнятну ціну, якщо замовити партію саджанців від десяти штук. Жінку така вигідна пропозиція зацікавила, вона хотіла висадити персики, та позаяк сама не надто розуміється в інтернет-покупках, попросила замовити саджанці свою доньку.

— Я перейшла за посиланням, яке було у відео, — розповідає Марія. — Усе гарно оформлено, є описи, багато фото та контактна інформація. На перший погляд нічого підозрілого. Я почала оформлювати замовлення, ввела свої дані, натиснула кнопку «Оформити» і раптом на екрані з’явилося спливаюче вікно: «Вам зараз на телефон надійде код. Введіть його, будь ласка». Я одразу запідозрила шахрайство, але вирішила перевірити, звідки саме прийде повідомлення. Подумала, що це може бути стандартна перевірка.

За мить дівчині прийшло смс від оператора «Київстар», а в повідомленні — чотиризначний код із приміткою: «Нікому не розголошуйте цей код». Марія одразу зрозуміла, що хтось намагається зламати її мобільний номер.

— Очевидно, вони так діють з усіма, хто робить замовлення, — каже дівчина. — Це новий рівень обману: вони повністю копіюють інтерфейс реальних сайтів. Якби я не працювала у сфері ЗМІ і не знала про подібні схеми, я б могла ввести цей код і потрапити в халепу. Чим би це закінчилося — невідомо. Хочу попередити козятинців: будьте дуже уважними. Шахраї зараз усюди, вони маскуються під порядних продавців, аби просто нажитися на людях і отримати легкі гроші.

Це класичний приклад спроби фішингу. Шахраї часто створюють фішингові сайти, щоб отримати доступ до персональних даних, банківських рахунків чи номера телефону жертви — зазначають в управлінні протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Національної поліції України. І найбільше випадків використання фішингових сайтів саме у сфері інтернет-покупок: зловмисники створюють навіть фейкові інтернет-магазини, які маскуються під реальні.

Щоб убезпечити себе, у Кіберполіції радять:

• перевіряти сайти перед тим, як ви вводите особисті та конфіденційні дані — подивіться, чи сайт офіційний, чи має він сертифікат безпеки: адреса офіційного сайту зазвичай починається із «https»; якщо на початку адреси «http» — це означає, що сайт використовує незахищений протокол, а, отже, може бути небезпечним;
• майте окрему банківську картку для покупок в інтернеті;
• при замовленні товару обирайте оплату після отримання;
• не вводьте на підозрілих ресурсах особисту інформацію;
• використовуйте двофакторну аутентифікацію у месенджерах та банківських застосунках;
• не зберігайте дані банківської картки на неперевірених сайтах і регулярно перевіряйте свої банківські операції, щоб вчасно виявити підозрілі транзакції;
• не вводьте на сторонніх сайтах чотиризначний код, який надходить від мобільного оператора;
• для месенджерів та онлайн-банкінгу використовуйте складні паролі, у яких поєднуються цифрові та буквенні символи.

Щоб викрасти персональні дані чи отримати доступ до банківських рахунків або номера телефону, шахраї можуть використовувати не лише підроблені сайти, а й розсилати фейкові листи, які маскуються під повідомлення від банку, чи офіційних установ — попереджають в управлінні протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Такі листи називаються фішинговими. ТОП-4 ознаки фішингового листа:

• адреса відправника схожа на офіційну, але має зайві символи або інший домен;
• у тексті апелюють до терміновості, намагаються ввести в паніку або пропонують вигідну пропозицію; часто зловмисники використовують фрази «термінова фінансова перевірка», «ваш рахунок заблоковано», «ви виграли лотерею/приз»;
• лист містить файли з розширенням «.zip», «.pdf», «.exe» або «.rar», які просять обов’язково переглянути, однак ці файли можуть заразити ваш пристрій вірусом;
• лист містить посилання на сайт, адреса якого відрізняється від офіційної.

Щоб захистити себе, у Кіберполіції радять:

• не переходити за підозрілими посиланнями і не скачувати файли-вкладення від незнайомих контактів;
• перевіряти адресу відправника та адресу сайту;
• використовувати антивірусні програми;
• не вводити особисті дані та дані банківських карток на підозрілих сайтах.

Щоб більше дізнатися, як захистити себе в інтернеті, користуйтеся проєктом «Кібер Брама».

 

Читайте також:

На трасі М-21 зупинили «Chery Tiggo». В авто було шість предметів, схожих на гранати

Мешканець району заплатить понад 80 тисяч за сітку карасів

Затримали жителя нашого району, який причетний до двох крадіжок у Вінниці

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.