Було місто фонтанів, а стає містом зелених парканів

Було місто фонтанів, а стає містом зелених парканів
Фонтан на вокзалі, автор фото Микола Підпригорщук. Світлина з сайту Музею історії міста козятин
  • Що спільного у Козятина 50-60-их років та Стамбула?
  • Стамбул називають «містом семи пагорбів», а Козятин у 50-60-ті роки був містом семи фонтанів.
  • Показуємо, як колись виглядали водограї нашого міста

Зазирнемо на вулицю Винниченка трохи менше, ніж сто років тому. Місцеві тоді називали її «алейкою», бо тут росла алея з високих тополь. А за сотню метрів від мосту, поруч із другою школою височіла дерев’яна споруда. Її будували як церкву Вознесіння Господнього ще наприкінці ХІХ століття на кошти козятинських залізничників. Радянська влада перетворила цей храм на будинок піонерів. Саме на подвір’ї цієї цієї церкви з’явився один із перших козятинських фонтанів. Інформацію про це віднайшла історикиня Зоя Вільчинська.

Ще один фонтан у 30-их роках, за даними дослідниці історії, розташовувався в мікрорайоні, який козятинці називають «на кругу» — поруч зі старовинною двоповерховою будівлею, де колись було училище, а згодом гуртожиток. Поруч зі спорудою розбили невеликий сквер, в якому стояв фонтан. На жаль, до наших днів його світлина не збереглася. За інформацією Зої Вільчинської, фонтан на кругу зруйнували в роки Другої світової війни, а фонтан біля Вознесенської церкви, з якої зробили будинок піонерів, демонтували, коли добудовували корпуси залізничної лікарні.

Однією з локацій у Козятині, де колись було найбільше фонтанів, був вокзал. Це фото привокзальної площі часів Другої світової війни, імовірно, в період німецької окупації. Праворуч на передньому плані світлини видно фонтан.

Свого часу водограй був і перед будівлею вокзалу, між Шепетівською та Київською платформами. Він складався з великої бетонної чаші зі скульптурою у центральній частині. Її дизайн декілька разів змінювали. На одній з історичних світлин зображений водограй зі скульптурою дитини, що тримає в руках невеликий предмет.

Згодом цей водограй змінив свій вигляд. На світлині 60-тих років вже бачимо зовсім іншу скульптуру у центрі чаші — композицію з двох фігур на скелі: юнак тягне за руку дівчину.

Та були й не настільки помпезні водограї. Такий фонтан стояв у парку залізничників — по центру великої бетонної чаші вже не скульптури, а каскадна декоративна ваза.

Ще один дуже подібний до цього водограй був на центральній площі, перед кінотеатром «Мир», який сьогодні ми знаємо як Міський будинок культури. Тут також у центрі бетонної чаші була каскадна декоративна ваза.

А ще були надзвичайно популярні фонтани з фігурами тварин. Один з таких був на ПРБ, поруч із будівлею, де розташовувалося залізничне училище до того часу, поки не побудували сучасні корпуси. За розповідями козятинців, на ПРБ був водограй із фігурками пінгвінів. На жаль, його світлини ми не маємо.

Ще один фонтан з фігурками тварин був у міському сквері. У центрі водограю була композиція зі скульптурами хлопчика та дівчинки, а по периметру бетонної чаші — фігурки жаб.

Залишки цього фонтану застали ще козятинці, народжені у 90-их роках. Бетонна чаша водограю дуже довго стояла у міському сквері, допоки її не демонтували на початку 2000-них, у рамках проведення благоустрою.

Нині маємо у місті лише один фонтан, також у сквері, і той не діючий. Чому він не працює, ми вже розповідали минулого року. Фонтан постійно забивався піском, який потрапляв до водограю не без допомоги мешканців міста. Були й такі люди, яким мабуть ввижалося, що фонтан — це урна для сміття, бо як інакше пояснити те, що в чашу водограю кидали пусті бляшанки?

Хоч Козятин втратив статус міста фонтанів, нині спостерігаємо іншу цікаву тенденцію — у місті стає дедалі більше металевих сітчастих парканів зеленого кольору.

Вхід до стадіону «Локомотив», ліцей №2, лікарня, територія біля залізничного мосту — це мабуть неповний перелік локацій, де під час проведення благоустрою встановили зелений паркан.

 

Читайте також:

Форменні кітелі, кашкети з кокардами, мода на вуса — як виглядали залізничники Козятина понад 100 років тому

Глухівцям виповнюється 431 рік

Червоне — то не любов: що означає символіка Козятина?

keyboard_arrow_up