Козятин в літературі. Хто писав про наше місто?

Перший у нашому списку Василь Земляк. Справжнє ім'я письменника - Вацлав Вацек. Його батько був родом із нашої Миколаївки, тому і сам письменник довгий час жив на Козятинщині та в самому Козятині.

►Будинок у Миколаївці, де мешкав Василь Земляк з родиною

У нашому місті на честь Земляка названа одна з центральних вулиць. Це вулиця біля ринку "Хлібодар", що раніше називалася вулиця Клари Цеткін.

Серед творів Василя Земляка — повість «Підполковник Шиманський». Вона вийшла друком у 1966 році. У одному із фрагментів цього твору розповідається про наше місто у часи німецької окупації. Хоча автор називає Козятин по-іншому.

«Є у книзі і сторінки з описом життя вокзалу в період окупації, де автор зазначив, що тут збирався весь окупаційний цвіт міста. Описує автор, як спостерігав проїзд по залізниці самого Гітлера у спецпотязі з двох паровозів, двох чи трьох пасажирських вагонів та платформ-фортець з гарматами, чотириствольними зенітними кулеметами, біля яких напоготові стояли охоронці-німці в касках. У своєму творі Василь Земляк завіряє, що навіть бачив з-за відгорнутої жовтої фіраночки одного з вагонів самого Фюрера», — писала в одній зі своїх статей Лілія Макаревич, директор Музею історії міста.

Один із примірників «Підполковника Шиманського» зберігається у фондах нашого музею.

У 1971-му цю повість екранізували. Сценарій написав сам Василь Земляк. Стрічка «Відвага» спершу вийшла на широкі екрани в українському дубляжі. Проте ця версія втрачена.

Про наше місто у часи Другої світової війни можна прочитати у книзі «Невідправлені листи» Ірини Машевської. Письменниця — наша землячка. Вона народилася у селі Коритувата, що на Козятинщині.

Ірина довгий час жила у самому Козятині. Проте переїхала до Одеси, де працювала вчителькою німецької та англійської мови.

Свою книжку «Невідправлені листи» вона написала у 70-х роках, але за часів СРСР видати її не змогла, оскільки текст не пройшов цензуру. «Невідправлені листи» вийшла друком аж у 2003 році.

Книга написана у вигляді листів до коханого, який пішов на фронт. У них авторка описувала події, які трапилися в Козятині під час німецької окупації.

Уривок з книги:

«Годинника я не мала, визначити точний час я не могла. Але коли ми дісталися до Козятина, сонце стояло над головою. Був полудень. З Червоноармійської вулиці я пішла тією ж дорогою, якою ми ходили вчора».

Згадка про наше місто є також у творі сучасної письменниці Наталії Довгопол. Вона родом із Київщини, але вже кілька років мешкає у Греції.

Наше місто згадується у книзі «Шпигунки з притулку Артеміда». Це пригодницький роман із дуже динамічним сюжетом. Він розповідає історію чотирьох дівчат, різних, як сторони світу, їхню боротьбу із «внутрішніми демонами» та пригоди.

Взимку 2019-го Наталія Довгопол презентувала свій роман «Шпигунки з притулку Артеміда» у Козятині.

►Світлина з презентації книжки Наталії Довгопол у Козятині

Ця книжка виграла другу премію «Коронації слова». Це другий роман авторки, що вийшов друком.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.