Про місцеву мафію у Вовчинцях

Вовчинець рідний мій, краса безмежная. Для мене кращого села нема… Ця пісня линула тихими вечорами над ставками і садами, заворожуючи своєю мелодійністю. Цю пісню написав директор школи (нині покійний) Василь Самсонович Цегельник.

Згадую цю пісню і згадую село, яким воно тоді було. Надзвичайна скрізь чистота на вулицях села. Ліс зустрічав своїх відвідувачів розмаїттям пахучих трав і квітів. Ставки манили своєю чистотою, а кринички — джерельною водою. На кожному ставку був пляж з насипом із піску. Ходили купатись як дорослі, так і діти. Місцевий голова сільської ради вів контроль, коли і скільки довезти піску, щоб зручно було виходити з води.

Усі календарні видатні свята святкували в центрі села. Люди, які так важко працювали, гарно одягнені, з гарним настроєм виходили в центр до пам’ятника і спілкувались…

Коли зараз йдеш селом, груди стискає біль і образа на місцеву владу. Що зробили з мальовничим моїм селом? Скрізь сміття, доріг немає. Підліткам нема де проводити вільний час. То сидять на автобусній зупинці, то в генделику у попадді.

Голова сільської ради нічого не робить, щоб покращити становище в селі. Зайшовши до лісу, жахаєшся! Ногою ніде стати. Скрізь повалені дерева. Вирубують ліс величезними плантаціями. А коли пенсіонери йдуть взяти в’язку хмизу, їх виганяють і погрожують штрафами.

Влада села набиває грошима кишені, а до людей і благоустрою села не має ніякого діла!

Розікрали село, роздали весь тракторний стан на металобрухт. Порозвалювали керівники, щоб вирізати метал, роздали в оренду землю з будівлями. Скористалися безпомічністю людей похилого віку, незнанням законів.

Скільки орендарів у селі? Скільки селяни отримують коштів від орендованих земель і господарств? Копійки? Чому орендарі десятками тонн вивозять із села зерна й м’яса? Не роблять асфальтовану дорогу, яку розбили вщент. Чи краще замилити очі дешевим щебенем, від якого старі люди спотикаються і падають? Затьмарили гроші очі? Така собі місцева мафія!

Люди шоковані, але вдіяти нічого не можуть. Скільки разів хотіли на виборах поміняти голову сільради? Хотіли вибрати людину, яка виросла в селі, щоб навела порядок і дбала про людей. Людину, яка пам’ятає всю історію села. Щоб привела кладовище в центрі села до ладу, в якому живе лисиць більше, як людей в селі. Зробили звалище в посадці біля колишньої бані.

Куди дивиться місцева влада? На кожній вулиці є місцевий депутат! Може, інколи треба вийти з кабінету? Пройтись селом, запитати, які проблеми людей турбують? Де дівати те сміття? Уже скільки років люди хочуть щось змінити, але не вдається. Усе схвачено. То одного голосу не вистачає, то два.

Втратили віру! Втратили надію! Залишилась тільки любов до рідного села.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.