«Ця земля — не наша власність, але чому нас не попередили про будівництво раніше?»

Вячеслав Гончарук

В редакцію газети «RIA Козятин» звернулися мешканці приватного сектору нашого міста. Вони повідомили, що довгий час користувалися земельними ділянками, які тримали під городи. А цієї весни їх поставили перед фактом: земельну ділянку під город можуть надати у іншому місці, а ця земля йде під сонячні панелі.

Новині про те, що земельні ділянки, які люди тримали під городи в районі нашого залізничного училища, міська рада забирає — вже років і років. Спочатку на ній планували будувати завод з виготовлення тюків з соломи. Пізніше, але ще до повномасштабного російського вторгнення, було усне попередження попереднього міського голови, щоб городники восени зібрали урожай, а навесні вже нічого не садили, бо дана земельна ділянка буде здаватися в оренду.

Потім почалася війна і все залишилося як було. Більшість наших земляків виявилися законослухняними і від городів на тій земельній ділянці відмовились. Так з тої пори на великому полі досі є невеликі смужки обробленої землі і багато землі, яка пустує. Пустує, але не заростає бур’янами тому, що не дають розростися бур’янам свійські кози та корови.

Зараз на тій землі, за словами городників, планують збудувати сонячну електростанцію. Займатимуть не всю земельну ділянку, а лише 10 гектарів. З питанням виділення земельної ділянки під забудову сонячної електростанції ми звернулися до міської ради

— Це не питання секретаря міської ради чи виконкому? це питання сесії. Є рішення сесії. В міську раду приходила молода жінка і ми їй пояснили, що є рішення сесії про виділення земельної ділянки в районі дачного містечка «Вишенка» на встановлення сонячної електростанції. Ми їй пояснили, що вони не мають відношення до тої землі тому, що то вільна земельна ділянка Козятинської громади. Тобто самозахоплена земля. Як альтернатива жінці, що приходила до міської ради з питанням городу, було запропоновано взяти земельну ділянку під город на цій же земельної ділянки зі сторони будинку 39 вулиці Єдності, — повідомила секретар Козятинської міської ради Ірина Репало.

З козятинчанами, які через будівництво сонячної електростанції, залишились без городів, ми зустрілися 16 березня.

Пані Владислава близько 25 років тримала город на цій земельній ділянці.

—Земля справді не моя і мені пропонують альтернативу. Город, який я стільки років обробляла, добре удобрений і близько від хати. Я з цього города при зборі врожаю віддаю 5 мішків відбірної картоплі захисникам України. Мені пропонують альтернативу, тільки це буде земля далеко від дому і яку треба буде розробити, а роки і сили вже не ті, — каже пані Владислава, — Щодо того, що земля відходить під будівництво, я нічого не маю. Не я одна. Хтось з осені часник і цибулю посадив, хтось на город вивіз гній.