Про справедливість устами священика

Я, як кожен священик, маю можливість спілкуватися з людьми, тому хотів би звернути нашу увагу на таке: “Чому в світі існує несправедливість?”

Люди часто запитують: “Чому я добра людина, добра мати, добрий батько, чоловік, чесний громадянин, а страждаю? Чому в моєму житті відбуваються багато несправедливих речей? Адже я поганого нічого не роблю, стараюся бути доброю та чесною людиною?” Або ж: “Чому я страждаю? Чому від нас ідуть та помирають добрі і найкращі люди?”

Ми можемо ставити собі інше запитання: “Чому дитячі центри онкології переповнені? Чому так у світі багато зла?” І це питання рано чи пізно зустрічає кожна людина.

Недавно я мав можливість спілкуватися з однією людиною, яка є простим робітником, і вона в мене питається: “Отче! А чому в світі так не справедливо? А чому я маю зарплату 2800 грн, а хтось має 40 тисяч. Чому я не можу собі дозволити не прийти завтра на роботу? А чому він може собі дозволити не прийти на роботу? Чому так є?” Або ж: “Отче, як поступити? А де є та чесність? Коли українські депутати обманюють на мільйони, а я тут не можу обманути на ту тисячу гривень? І ви мене запрошуєте бути чесною людиною? Тому я хотів би адресувати це питання кожному депутатові — як навчити, що таке бути чесною людиною? Як бути чесною людиною?

Як священику повестися і сказати: все нормально, все добре, будуть зміни і так далі.

Ми в нашому житті зустрічаємось з різними несправедливостями і ми мимоволі маємо певні проблеми з питанням “Чому?” Тому що маємо до певної міри неправильне сприйняття того, що відбувається в нашому житті. У нашій уяві може таке бути, що ми думаємо, що людина добра, людина Божа.

Людина, яка ходить у храм, веде християнський спосіб життя, в її житті не повинно бути  різних проблем, спокус, страждань і випробувань. Але відразу скажу, що християнське життя — це не є життя без проблем. Це не є життя без спокус.

Деякі люди підходять до священика і кажуть: “Отче, ми жили без церковного шлюбу і в нас все було добре в стосунках. Тільки прийшли до храму і взяли благословення, почалися проблеми”...

Ісус Христос, коли говорив до своїх учнів, отже говорив до кожного з нас. Він сказав: “У світі страждатимете”. Тобто, ми, християни, повинні відкривати книгу Біблії, дивитися на неї і черпати користі для свого життя. Знаходити в ній великі цінності і великі багатства. Ми дуже часто живемо так, ніби нам Ісус Христос не сказав тих слів, що у світі страждатимете. Ми питаємо: “Чому? Як? За що? Навіщо?”

Але далі Ісус Христос продовжує цю фразу і каже: “Я переміг цей світ. Підтримуємо один одного, радіємо. Як би важко не було в цих стражданнях, Бог є з нами”. Недарма апостол Павло каже: “Хто зі мною, хто проти мене? Як зі мною сам Бог”.

Бог є з нами. Бо в 90 псаломі в кінці ми читаємо про те, що “він зве до мене і я озвусь до нього”. І далі продовження: “Якщо ми взиваємо, якщо ми молимося до Бога, він відповість нам. І вкінці там написано: “Я буду з ним у скруті, я його визволю, я його прославлю”.

Отже, коли зустрічаємось зі стражданнями, пам'ятаємо, що Бог нас в тому часі особливо підтримує, опікує і турбується нами. І будьмо певні, що Бог, який сказав, що відізветься до мене, не покине нас і сьогодні. Бо сказав через свого пророка, “що хіба вухо Господнє глухе, щоб чути? І рука Господня, щоб допомагати. Як це було колись, так само і сьогодні, Бог нам хоче допомогти.

А оті відповіді про страждання, про турботи, про різні випробування ми з вами заторкнемо в наших майбутніх катихіз-зустрічах. Це був такий великий вступ.

Слава Ісусу Христу!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.