Онуки Мацкевича доповнили історію Талимонівки

Він був роботягою. На хуторі мав 6 десятин земля. Там був садок, ставок і старенька хатина. Його сусідами були Брянський, Лосіцький, Сорочинський, Шевчук. Кожен господарював на своїх землях і взимку нікуди не виїжджали. З розповідей очевидців, “ця трійця подалася після колективізації до Італії”? Хочу зауважити, що наш дід і не знав, де та Італія!

А коли влада забрала їхні хутори, діда забрала жити до себе дочка — Вікця Кондаревич. Вона жила в Козятині на вулиці, що сьогодні називається Богдана Хмельницького. Потім він жив з іншою дочкою — Мані Бернадович у провулку Гребальова.

А садок і став залишився, і дід там сторожував. У 1942 році моя сестра, якій в цьому році буде 80, пам’ятає, що ходила з мамою туди до нього по черешні...

То як же він міг після колективізації податися до Італії? У 1944 році наш дід Тимофій Іванович Мацкевич помер. Він похований на кладовищі біля костелу в центрі міста.

Онуки і правнуки не хочуть, щоб діда після стількох років по його смерті згадували як пана. Він був роботягою і чесною людиною. До речі, мав шестеро дітей: Оршуля, Вікторія (Вікця), Станіслав (Стасік), Маня, Нарциз і Яник. Саме у мого батька Яника (Івана), який народився у 1916 році, було 5 дітей, які живі і на даний час.

Свідотство про народження одного з синів: Івана - батька онуки Наталії

Свідотство про народження онуки

Онучка Тимофія Мицкевича Наталія

Меморіалтна плита похованих на старому кладовищі біля костелу в Козятині

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.