На що мер витрачає довірені громадою гроші

Завтра відбудеться черговий фарс місцевого масштабу під назвою «Сесія міської ради». Більш випадкового, якщо не сказати жалюгідного складу місцевого органу самоврядування в Козятині не було і, мабуть, вже не буде. У депутатському корпусі майже відсутні яскраві особистості, здатні протистояти міському голові.

Симбіоз  мера і його коаліції благословляє першу особу міста на дії за принципом «Що хочу, те й ворочу». Відсутність у нього господарського хисту і доведений до абсурду популізм відсуває на невизначений час вирішення доленосних проблем міста. При цьому найближче оточення мера, ніби зіпсована платівка, твердить, як багато він робить. Їх послухати, то ніби Пузир своєю непосильною працею сам заробив всі до останньої копієчки кошти міського бюджету. Правда ж в тому, що він на свій розсуд (і, не виключено, на свою користь) витрачає зароблені платниками податків (тобто, нами з вами) кошти.

Тож  хвалити мера за те, що він розпоряджається міським бюджетом, як мінімум безглуздо.  Інша справа, на що мер витрачає довірені громадою гроші? З ким радиться? Як визначає пріоритети?

Про безпеку городян

Жахлива трагедія, що сталася в Кемерово (згоріли діти в одному з місць відпочинку), нагадує про найважливіший обов’язок влади – безпеку громадян, і мова йде не тільки про пожежі. Чи переймаються цими питаннями наші очільники, адже протягом двох років у бюджеті стільки грошей, що вони не встигають їх витрачати?

За існуючими моральними законами, в разі небезпеки, в першу чергу, рятують дітей, поранених, немічних. Саме про них влада має потурбуватися насамперед.

Якщо, не приведи Господи, пожежа станеться в міському терцентрі, це обернеться жахливою трагедією. Евакуювати за лічені хвилини лежачих стареньких з другого поверху не вдасться, адже для цього відсутні технічні можливості.

У 2015 році тодішній міський голова Гвелесіані добився виділення коштів на ліфт-підйомник, але обраний в жовтні того року Пузир не тільки не довів цей проект до кінця, але й успішно поховав його. Вибіркове якесь піклування про громадян: для мами цілу лікарню створюють, “для Паші” соціальний готель відкривають. А про беззахисних немічних Бог подбає?

Роздутий штат

Майже кожної сесії міський голова «реформує» структуру міськради. То ліквідовує посади, то знову створює. Насправді ж немилосердно роздуває штат чиновників. Аби працевлаштувати родичів усіх своїх лизоблюдів, мер готовий проштовхнути через сесію навіть посаду помічниці помічника радниці міського голови. При цьому ніхто в міськраді не переймається питаннями захисту прав споживачів. А це теж наша безпека! Ганяють на вулиці Земляка бабусю з пучком петрушки, при цьому в магазинах повно прострочених продуктів, ще й сумнівної якості. І нікому з владного Олімпу нема до цього діла.

Пожежна сигналізація, якість води

Щодо пожежної безпеки, то молімося Всевишньому, щоб не допустив лиха. Спитайте мера, скільки в нашому місті справних пожежних гідрантів? Чи оброблені дерев’яні конструкції бюджетних  установ – а це дитячі садочки, школи – вогнетривким розчином? Чи встановлена там пожежна сигналізація, блискавкозахист? Чи відпрацьовані дії персоналу, наприклад, дитячих садків на випадок пожежі? Чи зможуть вони евакуювати малечу? Чи вистачає вогнегасників? Скільки коштів було потрачено в минулому році на пожежну безпеку? Мабуть, вже все зроблено, і мер спить спокійно, інакше б не розпорядився виділити більше мільйона гривень на ремонт ЦНАПу в минулому році.  Бо як можна купувати розкішні офісні меблі чиновникам, якщо діти в небезпеці?

Найголовнішою загрозою для здоров’я містян залишається якість води. За якими тільки показниками вона не відповідає нормам! Може, мер хоч у цьому напрямку вживає рішучі кроки? При чистому доході бюджету минулого року більше 130 мільйонів гривень явно можна розпочинати поетапне будівництво водогону. Але і це, як видно, не входить у плани Пузиря. Як не входить будівництво соціального готелю для чотириногих безхатченків – притулку для бродячих тварин. Так що бути впевненим у відсутності загрози бути покусаним ні дорослим, ні дітям не доводиться.

Стан мостів

Ще одна небезпека, характерна для України в останні роки, це стан мостів. У кількох містах уже були прецеденти, і лише диво врятувало від масштабних трагедій. Чи звернув увагу міський голова на стан мосту на Білоцерківській? Чи потурбувався про його обстеження на предмет надійності? Певно, що ви вгадаєте правильну відповідь з першого разу.

Отак і живемо. Меру потрібна приваблива зовнішня картинка, швидкий результат. На все інше йому наплювати з усієї своєї висоти. Наплювати на безпеку дітей, інтереси громади, майбутнє міста. Як і його поплічникам-депутатам. Залишається довіритись Божій ласці і сподіватися, що на наступних виборах нам не забракне здорового глузду.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.