Минуло два роки, як загинув воїн Роман Берегович

Марія Лєхова

Вчора, 7 вересня, була річниця гибелі захисника Романа Береговича. Два роки, як його уже немає з нами...

Роман Берегович народився у Козятині. Дитинство його теж минуло тут. Про кар’єру військового він мріяв з малих літ. Що зовсім не дивно — і дідусь, і дядько носили однострій. Мама Лариса навіть форму моряка шила й фуражку робила Романові власноруч до параду в школі. Купувала солдатиків, які син колекціонував. А дідусь привіз онуку на його прохання солдатські чоботи.

Після випуску зі школи Роман Берегович втілив в життя свою мрію. У 17 років він подався до Харкова, щоб навчатися в авіаційному училищі. А потім працював на локаторній системі і забезпечував польоти. Переїхав до Криму, де прожив 20 років. Та мусив на п’ять років раніше піти зі служби. Усе через те, що росіяни збиралися анексувати півострів.

Так Роман Берегович повернувся до рідного Козятина. Він полишив у Криму все — і дім, і роботу, аби тільки не приймати присягу країни-агресора. Та у рідному місті не зміг довго протриматися без військової справи і долучився до лав територіальної оборони.

Відео дня

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Роман разом із побратимами став на захист Батьківщини. Взяв свої речі і пішов до військкомату. Спочатку його підрозділ був на бойовому посту в Махнівці, а через декілька місяців військових відправили на Донецький напрямок.

На Донеччині Роман Берегович пробув недовго — 7 вересня 2022 року він загинув. Того дня він ще навіть розмовляв із матір’ю по телефону. Пані Лариса розповідала нам минулого року, що під час тієї останньої розмови голос у сина був якийсь дивний. Наче схвильований. Вона декілька разів запитувала, чи нічого не сталося. Але Роман мовчав. Він завжди казав мамі, що у нього все добре. Більше питав про її здоров’я.

Попрощалися з бійцем через декілька днів — 12 вересня. Громада провела Романа Береговича в останню путь на центральній площі міста. Того дня плакало навіть небо — під час поминальної процесії почався дощ. Але люди, які прийшли віддати останню шану Герою, не розійшлися.

Поховали Романа Береговича на Алеї Слави міського кладовища. Козятинчани, які були з ним знайомі особисто, назавжди запам’ятали його як усміхненого та позитивного чоловіка. Його пам’ять, як і пам’ять про усіх Героїв, життя яких забрала війна, навічно залишиться у наших серцях.

Низький уклін родинам та вічна пам’ять нашому Герою!