Творчість наших краян
Ніхто ніколи і не думав, й не гадав,
Що в Нашу вільну Україну,
Що в Києві зберуться на майдан,
Що лихо підкрадеться нишком, тихо.
Ніхто ніколи і не думав, й не гадав,
Що в Нашій мирній Україні кров прольється,
І згадка про війну, у вибухах снарядів
Важкими спогадами й ехом озоветься.
Уже четвертий рік війна на Україні,
Де гинуть ні в чому невинні люди.
Допоки ще буде вона панувати?
Допоки ще буде скорбота повсюди?
Країні нашій не потрібна війна.
Всім людям лиш потрібен мир и спокій,
Щоб було синє, чисте небо й тепле сонце.
Щоб забули всі отой неспокій,
Який затьмарив світ у їх вікні.
Нам не потрібно Нашу Україну
Ділити на частини, на шматочки.
Нам не потрібно, щоб гинули в боях
Наші діди, батьки, сини и дочки.
Україно, Наша рідна Україно,
Ти мусиш пережити те, що сталось,
Щоб в нашій пам’яті, в серцях усіх людей
Лиш тільки спогади про це усе зостались.
Тож об’єднались, браття-українці,
Бо ми велика, сильна й дружна сім’я,
І щоб ніхто й ніколи не смів нас розділити,
І щоб прославилась на віки вічні Україна,
Її благословенне і звеличене ім’я.
Валентина ЗЕЛІНСЬКА
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2025
Читати номер